Ностальгія та вінтаж: аудіокасети знову стають популярними

Останніми роками в основному за кордоном помічено інтерес до аудіокасет. Деякі музиканти і гурти стали випускати свою музику на аудіокасетах, звісно, в обмеженому тиражі, але все ж таки. В Україні виробників аудіокасет не залишилося, але є любителі, які можуть створити аудіокасету за бажанням. Але чому у людей починає прокидатися інтерес до давно забутого аудіоносія?

Вінтаж

Мабуть, цей стиль буде завжди популярним – предмети, які активно використовувалися в минулому столітті, стають популярними зараз. Так було практично завжди за останні кілька століть. Багато хто хоче просто зануритися в ту епоху, яка їм нагадує про дитинство або молодість. Також колекція аудіокасет непогано впишеться в інтер’єр у стилі “лофт”. Приблизно те ж саме сталося і з вініловими платівками – багато музикантів випускають свій матеріал на вінілі, хоч і в обмеженій кількості.

Фізичне відчуття

Як приємно дістати касету з полички, витягнути її і поставити в магнітофон? А буклет відкрити і почитати? Тим паче деякі касети містили великий буклет, де була історія гурту і тексти пісень. Та й сама коробочка якась “магічна” – навіть коли дістаєш вініл із конверта, відчуття не ті. Епоха цифрових носіїв нудна – ми не можемо “помацати” джерело звуку, а тут відкривається така можливість.

Звук, що тягнеться, і ностальгія

Меломанам, які звикли свого часу до аудіокасет (але ж нічого іншого й не було, вініл був не дуже популярний), буде приємно послухати свої улюблені твори з трохи тягнучим звуком. Адже тільки дуже хороший магнітофон забезпечував стабільну швидкість протягання стрічки – артефакти бували практично завжди. І щось таке в цьому було – заворожуюче, а може, просто так здається через багато-багато років, але все одно буває приємно.

Можливість слухати виконавців альбомами

Багато музикантів уже не випускають свою музику альбомами – причина в тому, що “альбомне мислення” зникло. Вина тут у появі цифрових носіїв – щоб перейти до наступної композиції або “перемотати”, потрібно лише кілька кліків і частка секунди часу. А ось касету часто намагалися не перемотувати, адже перемотування погано діяло на механізм і саму стрічку, тому й слухали альбомами. А якщо згадати портативні аудіоплеєри, то перемотування дуже швидко висаджувало батарейку.

Що хочеться сказати за підсумком? Звісно, всі повально не перейдуть на аудіокасети, але те, що цей формат не забутий, уже тішить. І навряд чи зовсім колись буде забутий. Маркетплейси продають досі нові “бумбокси” та аудіоплеєри, їх випускають, щоправда, з вбудованими цифровими функціями, на кшталт mp3-плеєра і Bluetooth, але все ж таки. Але ж колись наявність двокасетного магнітофона робила людину душею компанії – касету завжди можна було скопіювати.