Поради від батька медицини для людей: як зберегти здоров’я на все життя

Гіппократ вважається «батьком медицини». За своє життя він написав близько сімдесяти книг, які так чи інакше вплинули на розвиток медицини з наукової точки зору.

Гіппократ був першим, хто вірив і вчив своїх послідовників, що хвороби, особливо в період старіння, з людським організмом відбуваються природним шляхом, а не насилаються богами чи злими язиками.

Навіть сьогодні в Греції, де літнє населення в основному не страждає на деменцію та інші хронічні захворювання, багато людей похилого віку доживають до 100 років у хорошому настрої. Як їм це вдається?

Що ж, можливо, греки протягом багатьох століть дотримуються трьох настанов Гіппократа, які за його словами дозволять будь-кому прожити довге і здорове життя. Що це були за настанови?

Фізична активність

Гіппократ приділяв особливу увагу проблемі низької фізичної активності та ожиріння. Він говорив, що зайва вага є результатом лінивого способу життя людини і призводить до серйозних проблем зі здоров’ям у старості, особливо з м’язами та кістками. У зв’язку з цим Гіппократ радив своїм пацієнтам вести активніший спосіб життя і займатися спортом.

У своїй книзі він писав: «Ходьба – найкращі ліки для людини». «Тіла сучасних молодих юнаків стають розслабленими та присадкуватими через їхнє сидяче життя. Хлопчики більшу частину часу сидять у візку, через що вони рідко ходять пішки; в той час як дівчата напрочуд в’ялі і мляві своєю статурою. Згодом їхні м’язи та кістки ослабнуть, що вплине на їхнє самопочуття та тривалість життя», – писав Гіппократ.

Сучасні вчені кажуть, що низька активність дійсно скорочує життя, оскільки не тільки призводить до підвищення рівня цукру в крові, а й серйозних проблем із серцем. Приблизно кожен п’ятий випадок ішемічної хвороби серця в розвинених країнах пов’язаний з відсутністю фізичної активності.

Регулярна фізична активність знижує ризик смерті від серцево-судинних захворювань. Навіть проста ходьба по 10 тисяч кроків щодня може серйозно покращити здоров’я вашого організму. Так що в цьому випадку Гіппократ був абсолютно правий.

Середземноморська дієта

Сьогодні ні для кого не секрет, що правильне харчування – запорука гарного здоров’я та самопочуття. Гіппократ був упевнений у тому, що правильне харчування є гарантією довгого та здорового життя ще в 300-х роках до н.е. Сам він прожив 90 років і його власна порада на здорове і довге життя полягала в тому, що він ніколи не їв смажену на олії їжу, не їв занадто багато м’яса, пив напої з відварів гірських трав (щось на кшталт чаю) і обов’язково випивав пару склянок розбавленого з водою червоного вина.

В одній зі своїх книг Гіппократ писав: «Нехай їжа буде твоїми ліками, і нехай ліки будуть твоєю їжею».

Оливкова олія, козяче молоко, дика зелень, вино та кава вважаються корисними для здоров’я. І греки вважаються лідерами зі споживання овочів у світі навіть у сучасний час. Стручкова квасоля, горох, баклажани, артишоки та бамія, готуються з оливковою олією, помідорами, травами та подаються з хлібом та сиром фета.

І це дуже корисна середземноморська дієта, оскільки вона досить дієтична, дуже натуральна і не розбавлена ​​консервантами, штучними барвниками та іншими шкідливими речовинами.

Позитивне мислення

Гіппократ також був першим, хто вірив, що хвороби викликаються природним шляхом, а не надсилаються богами і вірив у те, що думки та емоції виникають у мозку, а не в серці.

Гіппократ писав, що міцний сон, позитивне мислення, відсутність розладів безпосередньо впливає на здоров’я та довголіття будь-якої людини.

Він навіть вигадав такі пункти негативного впливу на здоров’я будь-якої людини: «манія, меланхолія, божевілля, непослух, параноя, паніка, епілепсія та істерія». У психології та медицині ці терміни використовуються досі.

У разі негативного мислення, депресії чи якихось психологічних проблем, Гіппократ радив використовувати прогулянки, музику та драму, як головні інструменти при лікуванні ментальних хвороб та покращення людської поведінки. Наприклад, театр Епідавра у стародавньому храмі Епідавра був місцем, де відбувався так званий «катарсис» або вивільнення емоцій від уявлень людей з негативним мисленням.

Добробут душі та внутрішнього спокою людини Гіппократ вважав не менш важливим параметром довголіття, ніж правильне харчування та фізичну активність.