Як повільним лінивцям вдається уникати нападів хижаків?

Ця тропічна істота мешкає в одному з найбільш густонаселених хижаками регіонів планети. У лінивця слабкий зір, поганий слух, низька реакція та вкрай миролюбний характер. Здається, він абсолютно беззахисний перед м’ясоїдними тваринами.

Як лінивцю вдається виживати у дикій природі?

Чому лінивці такі повільні?

Через свій раціон. Дієта трипалих лінивців обмежена листям лише кількох видів дерев. Вони містять недостатньо калорій і поживних речовин, що змушує істот економити енергію.

Еволюція не залишила цю проблему поза увагою та подарувала тварині кілька універсальних інструментів для виживання. Насамперед, це уповільнений метаболізм, який утричі нижчий від очікуваних показників для істоти такого розміру.

У лінивця багатокамерний шлунок і непропорційно великий кишечник. Орган травлення із вмістом усередині досягає 75% маси тіла. Нарешті, лінивці гетеротермічні. Температура організму залежить від навколишнього середовища та може коливатися від 20 до 35°C. Це заощаджує ресурси при терморегуляції.

Сам процес перетравлення їжі може розтягнутися до півтора місяця. Ця умова не тільки змушує рахувати кроки, а й створює несподіваний ризик набити шлунок до відвалу, але все одно загинути з голоду.

Втім, лінивець лінивцю різниця. Двопалі лінивці, які еволюціонували ізольовано від трьохпалих побратимів, здобули можливість вживати фрукти та комах. Вони на 2 кг масивніші, на 1 метр за хвилину швидші і загалом агресивніші.

Як лінивець рятується від хижаків?

Ховається. Унікальна форма шерстинок лінивця, вкрита тріщинами і накопичує вологу, створює сприятливі умови для розвитку синьо-зелених водоростей Trichophilus welckeri. Рослини утворюють камуфляж, що дозволяє тварині зливатися з навколишнім листям.

Враховуючи, що більшу частину часу лінивець нерухомо висить на гілці, виявити його практично неможливо. Найчастіше істота опиняється у лапах хижака в останній момент дефекації. Раз на тиждень лінивець спускається на землю для спорожнення кишечника. Саме в цей момент він найбільш уразливий.

Насправді, шкіра тварини – це ціла екосистема, що стала предметом ретельного вивчення біологів. Крім водоростей у шерсті лінивця знайшли притулок жуки, таргани, круглі черв’яки, гриби, ціанобактерії і навіть метелики .

Всі ці організми взаємопов’язані один з одним, розвиваються і вмирають на тілі лінивця, утворюючи справжній мікросвіт. Повільність тварини і унікальний спосіб життя зробили його центром буття для десятків найрізноманітніших істот. Мабуть, май лінивець почуття гідності, то він був би дуже задоволений.