Віртуальна ОЗП у смартфонах — маркетинговий прийом або корисна технологія?
Для ПК оперативна пам’ять, що розширюється, давно не новина, тепер вона з’явилася і в смартфонах. Наскільки корисною є ця технологія в мобільних пристроях?
Dynamic RAM Expansion, RAM Plus або Extended RAM. Всі ці терміни означають те саме — віртуальну або розширювану оперативну пам’ять (своп).
ОЗП – це короткочасна енергозалежна пам’ять, яка тимчасово зберігає робочі дані програми у фоновому режимі. З розширюваною оперативною пам’яттю програмне забезпечення використовує частину внутрішньої пам’яті смартфона як оперативну, щоб віртуально збільшити загальний обсяг пам’яті. Наприклад, якщо у вас є гаджет з конфігурацією 2/64 Гбайт і система дозволяє віртуально збільшити його ОЗУ на 3 Гбайт, в моменти, коли пристрій потребує максимальної продуктивності, ви можете отримати 5 Гбайт ОЗУ і 61 Гбайт флеш-пам’яті.
Коли активується ця функція, вона надсилає тимчасові файли у виділену внутрішню пам’ять пристрою. Потім програмне забезпечення розставляє пріоритети та фільтрує, які додатки необхідно зберігати у віртуальній оперативній пам’яті. Це звільняє місце у фактичної фізичної пам’яті, дозволяючи завантажувати більше програм.
На смартфонах без функції віртуальної оперативної пам’яті після того, як ви максимально використовували доступну оперативну пам’ять , а потім відкрили інші програми, система почне процес оптимізації та видалить тимчасові файли програми. Це дозволяє відкривати нові програми, але старі перезапускатимуться, а не відновлюватимуться з того місця, на якому ви зупинилися. Це потребує більше часу.
Віртуальна оперативна пам’ять вирішує цю проблему. Своп дозволяє більшій кількості програм залишатися відкритими у фоновому режимі протягом більш тривалого періоду часу, забезпечуючи кращу багатозадачність та продуктивність гаджета. До того ж, технічно – це велика ОЗП без додаткових переплат.
Однак з точки зору продуктивності, швидкості та надійності фізична оперативна пам’ять перевершує віртуальну. Крім того, своп буде працювати тільки в тому випадку, якщо на пристрої достатньо внутрішньої пам’яті. А ще користувач не може активувати функцію самостійно.
Технологія має сенс для смартфонів з невеликим обсягом ОЗУ з бюджетного та середнього цінового сегменту, адже це дозволяє у певні моменти виконувати трохи більше завдань чи робити це трохи швидше.