За несплату за газ на вулицю: названа сума боргу, за яку позбавлять житла

Борги за комуналку здатні суттєво зіпсувати життя. Та як виявилося заборгованості в особливо великих розмірах можуть навіть зробити українців бездомними.

Судові виконавці уповноважені накладати арешт на житло громадянина, якщо той заборгував за комуналку більш як 120 тис. грн (20 мінімальних зарплат). Житло боржника продадуть та з виручених коштів погасять наявні заборгованості.

Проте застосувати такі санкції виконавиць зможе лише за рішенням суду. До того ж конфіскація житла є крайньою мірою й до неї вдаються лише в разі відсутності іншого вартісного майна у боржника. Якщо ж громадянин заборгував менше, ніж 120 тис. грн, вилучення житла чи землі, на якому воно знаходиться, не є правомірним.

Натомість постачальник компослуги у випадку систематичної несплати пожильцем рахунків може нараховувати пеню на суму його поточного боргу. Точний розмір такого нарахування зазвичай вказується у договорі. Пеня не повинна бути більшою за 0,01% від розміру заборгованості. Нараховується відсоток за кожен день прострочки. У будь-якому випадку розмір нарахованої пені не може перевищити розмір власне боргу.

Пеня не нараховується у наступних випадках:

• коли держава заборгувала громадянину за субсидію;
• при наявності заборгованості по зарплатні;
• у період карантину (виселення в такій ситуації також не проводиться).

У якості додаткових санкцій газопостачальні компанії можуть вимикати користувачам подачу ресурсу, якщо оплата не була перерахована за 10 днів після 20-го числа місяця. Та про таке «покарання» пожильця обов’язково повинні попередити.

Також компанії-постачальники комунальних послуг мають право вимагати повернення боргу через суд. В такому разі віддати потрібно буде не лише заборговані кошти, а ще й 3% річних зверху.

Що ж до «злісних неплатників», які заборгували понад 340 тис. грн, тобто 60 мінімалок, — вони назавжди втратять право на субсидію.