Річ у тім, що коли з’явилися перші персональні комп’ютери, вони не мали внутрішнього жорсткого диска. Та й такого слова ще не було. У ролі накопичувача використовувалися гнучкі диски, які називають “дискети”. Усередині корпусу дискети був пластиковий диск із магнітним напиленням, який і служив накопичувачем інформації.
Як правило, комп’ютер мав два дисководи: A і B — на одному була операційна система та програми, а інший використовувався для зберігання та перенесення інформації. Після того, як з’явився класичний диск, його стали називати жорстким, адже принципи роботи у гнучкого та жорсткого дисків дуже схожі.
Сучасні операційні системи досі резервують літери A і B для гнучких дисків і починають нумерацію з диска C – так склалося історично і зміна даного параметра може призвести до збоїв застарілих програм.
Сучасний планшет запросто може замінити ноутбук у низці завдань, хоча якийсь час тому попит на…
Nokia - один з небагатьох брендів, що пропонують на своїх смартфонах версію Android, близьку до…
У 1 кв 2024 р капітальні витрати оператора зросли на 37,4% у порівнянні з 1…
Samsung планує використовувати стратегію з двома процесорами для Galaxy S25 наступного року: Qualcomm Snapdragon 8…
Toshiba почала розробляти жорсткі диски з рекордною ємністю понад 30 ТБ. Про це йдеться в…
Французька компанія Ubisoft представила кінематографічний трейлер нової частини серії ігор Assassin's Creed з підзаголовком Shadows.…
