Експерти розповіли, як швидко і недорого прискорити домашній інтернет
Погано працює Wi-Fi? Ось кілька простих способів вирішити цю проблему.
Якщо донедавна вас влаштовувала якість домашнього вайфая, але раптом перестала, то не переживайте – ви не самотні. Життя в період самоізоляції різко перемістилося в онлайн, причому у всіх одночасно. До того ж тепер цей онлайн не розмазаний по широкій території «робота – дім – транспорт», а сконцентрований в одній квартирі і живиться від єдиної «труби» домашнього інтернету. Під підвищеним навантаженням стали помітні і всі проблемні місця.
Загалом, якщо в одній кімнаті ваша дочка осягає основи правильного макіяжу в Zoom-конференції, в іншій дружина вивчає ораторське мистецтво через Skype, син йде за черговою королівською перемогою, кішка окупувала туалет (ну хоча б кішка поки офлайн), а вам для життя і роботи залишилася лише погано покрита вайфай кухня – не впадайте у відчай. Є кілька способів вирішити цю проблему, але почати в будь-якому випадку варто з діагностики.
0. Діагностика
На цьому етапі необхідно виявити конкретну причину виникнення проблем. Чи дійсно справа в якості сигналу бездротової мережі, а не в чомусь ще – наприклад, в низькій швидкості підключення до провайдера?
Тут допоможуть тести на швидкість з’єднання на зразок Speedtest.net. Якщо передача даних біля роутера відмінна, а на кухні огидна, то, як кажуть адміни, «проблема на вашому боці» – саме час переходити до аналізу вашої мережі Wi-Fi.
Програми, які показують потужність сигналу доступних мереж, в достатку представлені для всіх мобільних і настільних платформ. Досить набрати в пошуковику або магазині додатків фразу «wifi analyzer», і ви отримаєте десяток варіантів.
Краще вибирати програму, яка візуалізує результати вимірювань – так зручніше порівнювати свідчення в різних частинах будинку. Буде не зайвим при виборі програми дотримуватись звичайних застережних заходів: переконатися, що вона не хоче отримати доступ до ваших контактів або повідомлень (їй це явно не потрібно для роботи), а в ідеалі – перевірити антивірусом.
Запустили додаток для аналізу Wi-Fi і виявили, що на кухні сусідські мережі здіймаються Гімалаями, а ваша виглядає жалюгідним горбом? Це означає, що ваш Wi-Fi в його поточному стані банально не справляється. Але не варто засмучуватися – швидше за все, проблему можна вирішити.
До речі, якщо ви недавно переїхали і ще погано знаєте сусідів, вивчення навколишніх мереж Wi-Fi може становити інтерес. По іменах і відстаням до точок доступу можна скласти деяке уявлення про сусідів, а іноді навіть знайти тему для розмови. «А це не ваша мережа називається Doctor? У вас в родині хтось пов’язаний з медициною?»
1. “Копаємо колеса”
Давня життєва мудрість гласить – в будь-якій складній ситуації в першу чергу варто копати шини, в разі бездротових мереж теж часто працює. Може бути, що основна проблема вашої домашньої мережі – в специфічному поєднанні геометрії квартири і того, куди саме роутер посилає радіохвилі.
Тому почати експерименти з покращення покриття Wi-Fi можна із зміни положення роутера і його антен в просторі. Це найпростіший метод, який не потребує ні додаткових вкладень, ні специфічних знань, ні будь-яких істотних витрат часу.
Скажімо, якщо роутер захований в якусь нішу або шафу, особливо металеву, непогано б його звідти витягти. Метал взагалі серйозно позначається на поширенні радіохвиль, те саме стосується і залізобетону.
Положення антен роутера також впливає на ситуацію. З теорією допоможе гуглення за запитом «діаграма спрямованості». Ну а на побутовому рівні досить знати, що в більшості випадків найкраще поставити антени роутера чітко вертикально – так вони будуть далі добивати по горизонталі, замість того щоб випромінювати цінний радіосигнал в підлогу.
Можна також подивитися, чи не псує ситуацію щось в проблемній точці житла. Холодильник, наприклад, великий ворог радіохвиль, але не факт, що вам вдасться його так просто переставити. А ось якась дрібниця на зразок мікрохвильовки або радіоняні, що працює на частоті 2,4 ГГц і конкуруючи за цю частоту з роутером, піддається оптимізації набагато простіше.
Якщо проблема не вирішилася – переходимо до більш радикальних заходів.
2. Налаштовуємо канали
Для передачі даних в мережах Wi-Fi використовуються вузькі смуги радіоспектра – вони називаються каналами. Число доступних каналів невелике – на відміну від кількості бажаючих ними скористатися. Тому в найбільш популярному діапазоні 2,4 ГГц їх можуть забити шуми від сусідніх мереж та інших пристроїв.
Кожен раз при перезавантаженні – або з якоюсь періодичністю за розкладом – роутер вибирає найбільш вільний від перешкод канал. Це можна порівняти з тим, як GPS-навігатор вибирає шлях по шосе, де зараз найменше пробок.
Зазвичай роутер сам непогано справляється з цим завданням, проте якщо виникають проблеми, можна спробувати втрутитися. Наприклад, поставити в налаштуваннях роутера частіший автоматичний пошук найменш забитих каналів або взагалі визначати їх вручну. Правда, з останнім треба бути обережніше: завантаженість спектра може швидко змінюватися – автоматично перемикати канали вміє не тільки ваш роутер, але і з сусідські.
Також деякі маршрутизатори дозволяють змінювати в налаштуваннях потужність сигналу Wi-Fi – перевірте, чи виставлено там максимальне значення. Якщо ні, то сміливо викручуйте на максимум.
3. Переїжджаємо на 5 ГГц
Переїжджаємо віртуально, звичайно. Діапазон 5 ГГц – це більш респектабельний район радіоспектра: тут каналів побільше, та й самі вони ширше. Старі моделі і зовсім дешеві роутери зазвичай не працюють в ньому. Тому в діапазоні 5 ГГц менше шуму, а швидкість передачі інформації може бути набагато вище.
Якщо ваш роутер не підтримує роботу на 5 ГГц, можна спробувати оновити його на щось більш сучасне з підтримкою стандарту 802.11ac (він же Wi-Fi 5) – це вже давно не розкіш, недорогі моделі коштують від 50 доларів.
За більш просунутим 802.11ax (Wi-Fi 6) гнатися не обов’язково. Коштує це поки дорого, а різницю ви, мабуть, відчуєте тільки в тому випадку, якщо у вас вдома дійсно багато ненажерливих Wi-Fi пристроїв.
Майте тільки на увазі, що переїзд на 5 ГГц – не панацея. У більш високої частоти є мінус: сигнал в діапазоні 5 ГГц швидше згасає з відстанню, і далекобійність в багатокімнатних приміщеннях виходить так собі.
Так що все залежить від того, в чому проблема вашої мережі Wi-Fi. Якщо у вас вдома спектр на 2,4 ГГц забитий чужими мережами, а на 5 ГГц все вільно – оновлення дійсно допоможе. Але якщо справа в тому, що ваша мережа 2,4 ГГц банально не добиває до потрібної точки житла через відстань і достаток залізобетонних стін, то, швидше за все, 5 ГГц вас тим більше не врятує.
4. Прокладаємо дроти
Ми так звикли до зручності Wi-Fi, що іноді забуваємо про старий добрий дріт Ethernet. Тим часом підключення через виту пару нерідко виявляється найбільш простим і дешевим рішенням, здавалося б, безнадійних бездротових проблем.
Основних ідей тут дві: по-перше, так можна зняти питання з кімнатою, куди Wi-Fi геть відмовляється нормально добивати. По-друге, якщо пересадити на провід хоча б частину пристроїв, якість бездротового зв’язку, швидше за все, виросте. Звичайно, смартфон або планшет в такий спосіб не підключиш, але ось комп’ютер з торрентами і смарт-ТВ з нескінченним стрімінгом відео – запросто.
Якщо простягнуті по квартирі дроти дратують і заховати їх нікуди, можна спробувати адаптери PowerLine, що передають мережевий сигнал через внутрішньобудинкову електропроводку. Але варто мати на увазі, що PowerLine – штука непередбачувана і іноді категорично відмовляється дружити з місцевими кабелями. Тому адаптери PowerLine краще купувати з можливістю повернення – на випадок, якщо у вас вони так і не запрацюють.
5. Будуємо Mesh
Покращити якість покриття можна ще купою різних способів – наприклад, встановленням ретрансляторів сигналу або заміною антен роутера на більш ефективні.
Але якщо слово «децибел» вас швидше відлякує, ніж привертає, і адміністрування мережевих пристроїв не входить в список ваших хобі, то краще за все зупинитися на готовому комплекті обладнання для побудови Mesh-мережі.
Такі набори випускає більшість великих виробників мережевого устаткування. Складаються вони з центрального роутера і декількох допоміжних точок доступу. Останні розставляють так, щоб сигнал був доступний у віддалених частинах будинку або квартири. При використанні Mesh площа покриття мережі Wi-Fi може бути як завгодно великою, все залежить тільки від кількості додаткових точок доступу.
На відміну від традиційних ретрансляторів, Mesh-система управляється централізовано (допоміжні пристрої зазвичай налаштовуються автоматично), що здорово економить час і сили. Якщо є можливість підключити точки доступу до роутера за допомогою Ethernet-кабелю, це дозволить збільшити швидкість і зону покриття. Якщо ні – нічого страшного, Mesh-системи гарні своєю гнучкістю.
Ще одна їх важлива особливість – швидкий безшовний роумінг. Тобто ваш відеодзвінок із колегами не перерветься, якщо домашні таки виженуть вас з кухні і ви переміститеся в зону покриття під іншим кутом.
Для якісного роумінгу від смартфона або комп’ютера потрібна підтримка сімейства стандартів 802.11k / r / v. Хороша новина в тому, що це давно вже не екзотика – наприклад, в мобільних пристроях Apple починаючи з iPhone 6s є підтримка всіх трьох стандартів.
Кілька порад по налаштуванню.
Щоб роумінг нормально працював, ваші мережі 2,4 і 5 ГГц повинні використовувати одну і ту саму комбінацію імені мережі та пароля. А ось над ідентифікатором / ключем Mobility Domain можна довго не думати – це просто мітка для зв’язування сегментів мережі (деякі роутери і зовсім задають їх автоматично).
Mesh-мережа, звичайно, вимагає додаткових витрат, але не обов’язково купувати відразу дорогий набір за 200-300 доларів. У деяких виробників можна окремо взяти роутер, який підтримує функцію Mesh, і в міру необхідності докуповувати потрібну кількість недорогих допоміжних точок. Може виявитися, що вам і однієї вистачить.
Експериментувати з зоопарком Mesh-обладнання від різних компаній не рекомендуємо, тому враховуйте можливість майбутнього розширення при виборі системи.