Космічні сили США уклали угоду з Leonardo DRS на створення прототипу нового покоління сенсорів, призначених для виявлення та супроводження швидкорухомих загроз. Майбутня система має не лише знаходити ціль, а й ідентифікувати її, підтримувати точне відстеження та передавати дані, придатні для подальшого наведення засобів ураження.
Контракт оформлений у форматі Other Transaction Agreement, який американські військові часто використовують для прискореного створення та випробування перспективних технологій. Вартість угоди, строки завершення робіт і точні характеристики обладнання поки не розкриваються.
Leonardo DRS також не уточнює, які саме цілі повинна відстежувати нова система. Компанія говорить лише про fast-moving threats — швидкорухомі загрози. Тому твердження про те, що сенсор створюється конкретно проти гіперзвукових ракет, поки було б передчасним.
Однак саме такі цілі добре пояснюють, навіщо військовим потрібні нові технології спостереження.
Побачити ракету недостатньо
Сучасні гіперзвукові апарати та маневруючі ракети створюють серйозну проблему для традиційних систем попередження. Балістична ракета рухається відносно передбачуваною траєкторією, тоді як гіперзвуковий плануючий блок може маневрувати вже під час польоту.
У результаті системі недостатньо один раз зафіксувати запуск. Необхідно практично безперервно супроводжувати ціль, оновлювати її координати й прогнозувати подальший маршрут.
На власному сайті Leonardo DRS пояснює, що для сучасних ракетних загроз ланцюжок повинен складатися з кількох етапів: виявлення запуску, визначення типу об’єкта, формування точної траєкторії та передачі інформації системі, яка зможе його перехопити. Для гіперзвукових загроз час на реакцію може скорочуватися до надзвичайно малих проміжків.
Тому новий сенсор повинен бути не просто «камерою в космосі». Основна цінність полягає у швидкому перетворенні отриманої інформації на координати, достатньо точні для прийняття бойового рішення.
Сенсори мають стати дешевшими і масовішими
Ще одна важлива частина програми — не лише характеристики самого сенсора, а можливість виробляти такі системи у великих кількостях.
Leonardo DRS заявляє, що при розробці особливу увагу приділять зменшенню вартості, спрощенню виробництва та створенню стійкого ланцюжка постачання компонентів. Майбутня технологія повинна легко масштабуватися відповідно до потреб Космічних сил.
Це відповідає загальній зміні підходу США до військових систем у космосі. Замість кількох надзвичайно дорогих супутників дедалі частіше розглядаються розподілені мережі з великої кількості апаратів. Втрата одного елемента в такій архітектурі не повинна призводити до втрати всієї системи спостереження.
Leonardo DRS уже займається космічними інфрачервоними сенсорами для виявлення та відстеження ракет. Компанія також прямо називає гіперзвукове озброєння одним із факторів, які змушують скорочувати час між виявленням загрози та передачею даних системам перехоплення.
Поки новий проєкт залишається на стадії прототипу. Але напрям розвитку очевидний: майбутні системи протиракетної оборони дедалі сильніше залежатимуть від космічних сенсорів, які повинні не просто помічати запуск, а безперервно супроводжувати швидкі та маневруючі цілі практично до моменту перехоплення.
