Електромобілі вважаються одним із головних напрямів розвитку транспорту, проте мільйони автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння залишатимуться на дорогах ще десятиліттями. Дослідники з Університету Шарджі запропонували ще один варіант зниження залежності таких машин від традиційного бензину — нове сімейство гібридних палив HyperFuel.
Учені створили одразу чотири суміші: HyperFuel-95, HyperFuel-98, HyperFuel-100 та HyperFuel-102. Цифра в назві відповідає дослідному октановому числу RON — тому самому показнику, за яким на українських АЗС бензин позначається як А-95, А-98 тощо. Результати роботи опубліковані в журналі Thermal Science and Engineering Progress.
Головна особливість технології полягає в тому, що для її використання не потрібно створювати принципово новий тип двигуна.
Звичайний бензин поєднали з новими компонентами
HyperFuel не є повністю синтетичним або біологічним паливом. Дослідники використали суміш традиційних і альтернативних компонентів.
До складу входять бензин Фішера-Тропша, високооктановий реформат і легка прямогонна нафта, а також ізопропанол та новий кисневмісний компонент MED — methyl ester of dimate.
Саме MED виявився одним із найцікавіших компонентів дослідження. Його розрахункове октанове число RON становить 131,5, а MON — 120. Завдяки цьому навіть порівняно невелика частка речовини суттєво підвищує стійкість паливної суміші до детонації.
У випробуваннях чотири створені суміші показали RON від 95,4 до 102. Найвищий показник отримала HyperFuel-102.
При цьому 102 октани не означають, що автомобіль автоматично стане потужнішим або витрачатиме менше пального. Високе октанове число насамперед показує здатність палива протистояти неконтрольованому самозайманню.
Максимальну користь від такого пального можуть отримати двигуни з високим ступенем стиснення або відповідно налаштованою системою запалювання.
Заправитися HyperFuel поки неможливо
Дослідники розглядають HyperFuel-102 як потенційне паливо для високопродуктивних автомобілів, автоспорту та навіть окремих авіаційних застосувань. Однак до появи новинки на звичайних АЗС ще далеко.
Поки вчені перевірили переважно фізико-хімічні властивості сумішей: октанове число, щільність, випаровуваність, стабільність, корозійні властивості та поведінку при дистиляції. Повноцінні випробування у серійних автомобільних двигунах, аналіз вихлопних газів і оцінка ресурсу моторів ще необхідні.
Не менш важливим залишається питання екологічності. Наявність компонентів із відновлюваної сировини сама по собі не гарантує низького вуглецевого сліду. Необхідно врахувати виробництво компонентів, витрати енергії, транспортування та весь життєвий цикл палива.
Якщо HyperFuel вдасться виробляти у великих масштабах за прийнятною ціною та з меншими викидами, технологія може стати своєрідним мостом між традиційним бензином і повною електрифікацією транспорту. Найпривабливіше при цьому те, що для переходу на нове пальне потенційно не доведеться відмовлятися від уже існуючого парку бензинових автомобілів.
