Пошук нових родовищ рідкоземельних металів у майбутньому може стати значно простішим завдяки організму, який на перший погляд не має нічого спільного з геологією. Китайські вчені встановили, що помаранчево-жовтий лишайник Xanthoria elegans особливо часто росте на породах, багатих на рідкоземельні елементи.
Результати дослідження опубліковані в науковому журналі Economic Geology. Роботу провела група китайських учених на чолі з дослідниками Пекінського університету та Китайської академії наук.
Дослідження проходило в районі Баян-Обо у Внутрішній Монголії — одному з найбільших і найважливіших у світі центрів видобутку рідкоземельних металів.
Лишайник з’являвся майже на всіх потрібних породах
Учені дослідили 67 ділянок із карбонатитовими породами. Xanthoria elegans виявили на 57 із них.
Особливо важливим стало те, що на інших типах порід цей вид зустрічався набагато рідше. На гранітах, пісковиках, кварцитах та інших некарбонатитових породах імовірність його появи зазвичай становила менше 1%.
Це означає, що яскрава пляма лишайника на поверхні скелі потенційно може бути підказкою для геологів: під нею або поруч можуть знаходитися породи, перспективні з погляду рідкоземельної мінералізації.
Додаткове підтвердження дали лабораторні аналізи. Концентрація рідкоземельних елементів у зразках самого лишайника становила приблизно від 3500 до 17 000 частин на мільйон. Причому чим більше таких елементів було в породі, тим вищою виявлялася їх концентрація в організмі.
Дослідники також виявили, що ізотопний склад стронцію та свинцю в лишайнику практично збігався зі складом породи, на якій він ріс. Це додатково вказує на тісний зв’язок між організмом і геологічним субстратом.
Шукати родовища можуть дрони
Найцікавіше практичне застосування відкриття пов’язане з дистанційною розвідкою.
Xanthoria elegans має характерний яскравий колір, тому його потенційно можна виявляти не лише під час наземних експедицій. Автори дослідження пропонують використовувати дрони, супутникові знімки та гіперспектральні камери для пошуку великих ділянок, вкритих таким лишайником.
Це дозволило б спочатку швидко перевіряти величезні території з повітря, а вже потім направляти геологів у найбільш перспективні райони.
Такий підхід може скоротити витрати на ранніх етапах геологорозвідки, адже традиційний пошук родовищ потребує великої кількості польових досліджень, геохімічних проб і буріння.
Чому рідкоземельні метали настільки важливі
До групи рідкоземельних елементів належать метали, необхідні для виробництва потужних постійних магнітів, електродвигунів, електромобілів, вітрових турбін, електроніки, дисплеїв і військової техніки.
Попит на них зростає разом із розвитком електротранспорту та відновлюваної енергетики, тому пошук нових родовищ став стратегічним завданням для багатьох держав.
Водночас відкриття не означає, що будь-який помаранчевий лишайник вказує на поклади цінних металів. Xanthoria elegans поширений у багатьох частинах світу, а виявлений зв’язок поки детально підтверджений саме в геологічних умовах Баян-Обо.
Автори роботи зазначають, що метод необхідно перевірити в інших регіонах і на інших родовищах.
Якщо залежність підтвердиться, звичайний лишайник може перетворитися на дешевий біологічний інструмент геологорозвідки — своєрідний природний маркер, який допомагатиме знаходити стратегічно важливі ресурси ще до початку дорогого буріння.
