Марсохід NASA Curiosity натрапив у кратері Гейла на незвичайну ділянку поверхні, яка здивувала навіть команду місії. З орбіти ця зона виглядала світлою і відносно гладкою, однак зблизька виявилося, що вона вкрита мережею регулярних багатокутних гребенів.
На знімках поверхня справді нагадує гігантські соти або висохлу потріскану землю. Такі структури не є абсолютно новими для Марса, але масштаб і кількість полігонів у цьому районі стали несподіванкою для дослідників.
Що міг знайти марсохід
На Землі схожі багатокутні візерунки можуть утворюватися внаслідок висихання вологих осадів або процесів замерзання й відтавання ґрунту. Одна з гіпотез для Марса полягає в тому, що ці структури могли бути давніми тріщинами в мулі, які згодом заповнилися мінералами.
Пізніше м’якші породи навколо них могли зруйнуватися через ерозію, а стійкіші мінеральні жили залишилися у вигляді піднятих гребенів. Саме тому сьогодні Curiosity бачить не просто тріщини, а рельєфну сітку багатокутників.
Остаточно підтвердити цю версію можна буде лише після додаткового аналізу складу порід. Команда місії планує порівняти матеріал самих гребенів із породами всередині полігонів. Це допоможе зрозуміти, чи справді вони утворилися через заповнення давніх тріщин мінералами.
Є ще одна загадка
Поруч із світлими породами Curiosity також виявив темні камені — від дрібних уламків до більших валунів. Їхнє походження поки неясне. Вони могли потрапити сюди з вищих геологічних шарів, бути викинутими під час давніх метеоритних ударів або навіть виявитися справжніми метеоритами.
Ця версія не випадкова. Раніше аналіз схожих темних каменів на Марсі показував підвищений вміст нікелю, а цей елемент часто трапляється в метеоритах. Тому Curiosity проведе нові вимірювання, щоб з’ясувати природу цих об’єктів.
У найближчі тижні марсохід досліджуватиме ділянку за допомогою камер Mastcam, інструментів MAHLI, APXS і ChemCam. Вчені хочуть детальніше вивчити як самі полігональні структури, так і темні камені на їхній поверхні.
Це відкриття важливе не лише через незвичайний вигляд. Такі структури можуть зберігати інформацію про давні умови на Марсі — зокрема про те, чи була там вода, як довго вона могла існувати на поверхні та які процеси формували ландшафт Червоної планети.
Curiosity працює на Марсі вже майже 14 років, але продовжує знаходити об’єкти, які змушують науковців переглядати уявлення про геологічну історію планети. Нові «соти» в кратері Гейла — ще один приклад того, що Марс залишається значно складнішим і цікавішим, ніж здається на перший погляд.
