Коли робота стала нестерпною: як впоратися з вигоранням

Зовсім недавно робота приносила задоволення, а тепер без видимих причин кожен день здається каторгою? Півроку тому ви вважали себе ефективним співробітником, а тепер продуктивність на нулі? Розбираємося, що таке профвигорання, як з ним боротися і чи вдасться його уникнути.

Що таке професійне вигорання?

Професійне, або емоційне вигорання – не тільки тема кошмарних снів усіх HR-служб, а й офіційно визнане захворювання. Воно виникає внаслідок хронічного стресу на робочому місці та характеризується трьома ознаками:

Чому виникає професійне вигорання?

1 Емоційний дисбаланс. Вкладення працівника в робочий процес регулярно і значно перевищують віддачу, яку отримує співробітник, або цієї віддачі виявляється недостатньо.

Наприклад, людина старається від душі, але отримує за свою роботу мало грошей і не може спокійно та регулярно оплачувати оренду житла чи іпотеку. Або робота «з’їдає» весь її час і сили, і в неї не залишається можливості повноцінно спілкуватися з близькими. Тривога через незадоволеність значущих базових потреб швидко зруйнує мотивацію до роботи, потребуватиме постійних зусиль волі, щоб до цієї роботи залучатися. А отже, емоційна сфера скоро виснажиться, і людина зможе відчувати тільки тривогу і роздратування.

2. Працівник час від часу або регулярно змушений робити те, що суперечить його цінностям.

Наприклад, людина з гуманістичними ідеалами і прагненням допомагати оточуючим регулярно постає перед необхідністю відмовляти людям. Людина з високою цінністю поваги до особистості нерідко зазнає приниження і тиску з боку начальства і не має права на обурення. Потрапляючи в подібну «вилку», людина постає перед складним вибором – залишатися вірною собі, своїм нормам та ідеалам або змирятися, відмовлятися від себе заради збереження роботи.

3 Людина постійно змушена робити не те, заради чого вона прийшла на цю роботу, і не отримує очікуваного задоволення.

Наприклад, учитель бачив свою місію в тому, щоб давати знання і плекати прекрасне в дітях, а змушений витрачати багато часу на заповнення непотрібних паперів. Він розчаровується, не бачить сенсу у своїх зусиллях. У результаті накопичується незадоволеність і роздратування.

Як розпізнати вигорання?

Перш за все, співробітник, який «вигорає», відчуває себе нескінченно втомленим, тільки-но подумавши про необхідність взятися за роботу. У нього немає ані найменшої мотивації робити її, і він не отримує ані радості, ані задоволення від виконання навіть дуже успішної її частини. Цим вигорання сильно відрізняється від звичайної перевтоми: співробітник, який перепрацював, втомлюється швидко, але вже в процесі діяльності, і може щиро та із задоволенням розповісти про вдалу угоду або включитися в обговорення довгострокових планів.

Хто в групі ризику?

Вважається, що до вигорання схильні здебільшого люди допоміжних професій або керівники. Насправді це не так. Просто специфіка їхньої роботи така, що їхнє вигорання буде найбільш помітним для оточення. А ось «вигорілий» юрист або бухгалтер тихо «димітиме» сам на сам зі своїм комп’ютером, і його страждання можуть взагалі залишитися непоміченими. Проте можна виділити кілька факторів, які підвищують ризик вигоріти:

Саме за цими чинниками можна розглянути наближення емоційного вигорання. З них же – почати роботу з його запобігання.

Хронічний стрес на роботі – основний чинник для професійного вигорання.

Як запобігти вигоранню?

Профілактика синдрому вигорання має проводитися за чотирма взаємодоповнювальними напрямами: індивідуальним, міжособистісним, організаційним і соціальним. Важливо опрацювати кожен із них. Для цього:

  1. Постарайтеся налагодити і збалансувати всі сфери життя, щоб робота не була єдиною можливістю для самореалізації. Не забувайте, що не менш важливі сім’я, друзі, спорт, хобі та інше. Не відмовляєте собі у відпочинку. Пам’ятайте: немає відпочинку – немає можливості перезавантажитися і скинути стрес.
  2. Сформуйте хороші, підтримувальні стосунки з колегами. Якщо вам комфортно спілкуватися з колегами, то й виконувати професійні обов’язки буде значно простіше.
  3. Умови праці мають бути прийнятними та задовольняти вас. Це важливий пункт, на який потрібно звернути увагу ще під час працевлаштування. Надалі не бійтеся бути в діалозі з керівником і вносити пропозиції щодо поліпшення робочих процесів, якщо в цьому є необхідність.
  4. Постарайтеся не втрачати особистісний сенс у своїй роботі: можливість для зростання і розвитку кар’єри, матеріальну винагороду, усвідомлення того, що ваша робота приносить користь суспільству тощо. Відсутність будь-якого сенсу в роботі веде до стресу, а він, своєю чергою, – до емоційного вигорання.

Емоційне вигорання розвивається поступово, проходячи кілька стадій. Перш ніж «вигоріти» по-справжньому, людина має можливість помітити й запобігти змінам. На початкових стадіях застосовні ті самі методи, що й для профілактики. На останніх стадіях потрібна вже допомога психолога або психотерапевта.

Що робити, якщо вигорання вже сталося, а змінити роботу поки що неможливо?

  1. Згадайте, чому ви обрали колись саме цю роботу, що приваблювало вас тоді? Чи продовжує це бути важливим для вас? Якщо так, то вдихніть у цей мотиватор більше емоцій. Наприклад, уявляйте собі, як купуєте дитині подарунок із премії. Так, цього може бути замало, але не варто надто вже знецінювати значущі чинники.
  2. Проведіть ревізію своїх цінностей і пошукайте нові смисли в роботі. З плином часу змінюємося ми, змінюються обставини, в яких ми перебуваємо. Новий погляд на ситуацію дає вражаючі результати.
  3. Поговоріть із начальством або зі значущими партнерами. Опишіть свій стан, попросіть підтримки, обговоріть можливі зміни. Частенько те, над чим ми болісно б’ємося, з боку бачиться простим і здійсненним. Розширюйте свої горизонти!

Що робити, якщо подолати вигорання не виходить?

Якщо на початкових стадіях вигорання цілком можна опрацювати й усунути самостійно, то на останній стадії цього зробити вже не вийде. Цей етап характеризується:

У такій ситуації потрібно діяти рішуче: необхідно змінити роботу або взяти перерву в професійній діяльності та бажано звернутися по психотерапевтичну допомогу. Пам’ятайте, що що довше ви перебуватимете в пригніченому стані, то серйознішими будуть наслідки вигорання і тим складніше буде їх усунути.
В тему
Exit mobile version