Більшість із нас не можуть згадати події, що відбувалися з ними, доки їм не виповнилося 2-3 роки. І це явище має наукове пояснення. Таке «забуття» має спеціальну назву – «дитяча амнезія».
Наукові дослідження показують, що насправді у мозку немовлят формуються спогади. Щоправда, не такі, завдяки яким ви могли б розповісти про себе. Наприклад, у перші кілька днів життя малюк вже може згадати обличчя мами та відрізнити його від особи незнайомої людини. Через кілька місяців немовлята можуть пам’ятати вже велику кількість осіб.
Крім автобіографічних (коли людина розповідає щось про себе, про те, що з нею відбувалося), є інші види спогадів. Наприклад, це спогади про факти (назва столиці або сортів яблук), процедурні спогади (тобто спогади про те, як виконати дію: відчинити двері тощо). Вчені з’ясували, що немовлята здатні формувати деякі види таких спогадів із раннього віку.
Експерименти показали, що вже у 6 місяців дитина, якщо її навчити чомусь (наприклад, натискати на важіль) протягом 60 секунд, зможе згадати це наступного дня. Причому чим старше немовля, тим довше воно пам’ятатиме. Також експерти дійшли висновку, що можна навіть змусити дітей пам’ятати якісь події довше, якщо їх довше навчати та давати потім нагадування.
У той самий час вчені досі неспроможні точно зрозуміти, чому у багатьох людей не формуються автобіографічні спогади у ранньому віці. Варіанта два: або людина не здатна їх формувати в дитинстві, або вона не може їх відновити.
У фахівців є кілька припущень щодо цього. Насамперед, для формування автобіографічних спогадів потрібне самовідчуття. Тобто людина повинна вміти пізнавати себе. Результати наукових експериментів продемонстрували, що немовлята до 18 місяців взагалі не розуміють, що той, хто перед ними у дзеркалі, – це вони самі. У 18-24 місяці діти вже торкалися свого обличчя при погляді на себе в дзеркало.
Ще одне пояснення дитячої амнезії – невміння дитини говорити. Діти вчаться говорити до кінця другого року життя, а це означає, що вони до цього часу просто не здатні скласти розповідь про себе, яку пізніше могли б згадати.
Крім того область мозку, що відповідає за пам’ять (гіпокамп) у дитинстві розвинена ще не повністю.
