Гаманці з RFID-захистом потрібні, щоб ніхто не зміг вкрасти інформацію з вашої банківської картки або перепустки, обладнаних RFID-міткою. Але наскільки реальною є можливість такої крадіжки і чи варто витрачати гроші на спеціальний гаманець?
RFID або технологія радіочастотної ідентифікації використовує радіочастоти для запису та зчитування інформації. Дані вносяться на чіп (або RFID-мітку), після чого вони можуть вважатися спеціальним пристроєм – RFID-рідером. Ця технологія застосовується у банківських картах , перепустках, товарах або бібліотечних книгах. Один із найвідоміших видів такої ідентифікації – це NFC , який використовує лише високі частоти.
Потенційна небезпека RFID-міток – у їхній пасивності. Мається на увазі, що вони активуються при піднесенні до них пристрою, що зчитує, і передають на нього інформацію. Тобто гіпотетично будь-який перехожий із зчитувачем може отримати дані з вашої банківської картки, хоча на практиці це малореально.
Але тому й були створені гаманці та кишені для карток, захищені від RFID-зчитування. У них використовуються різні метали -провідники та вуглепластики (наприклад, анодований алюміній та карбон), що не пропускають радіосигнал.
Але річ у тому, що RFID-системи розрізняються за дальністю ідентифікації чи зчитування:
- ближня (відстань до 20 см);
- середня (20 см – 5 м);
- дальня (5 – 300 м).
І для запису конфіденційної інформації на чіпах використовується тільки ближня ідентифікація , найчастіше якраз NFC .
Так що зловмиснику доведеться підійти до вас дуже близько, визначити на око, де ви зберігаєте карту і практично притиснути до неї пристрій, що зчитує. Звичайно, можна зробити таке в метро в час пік, але ця схема надто затратна і помітна, а тому не гарантує успіху. Набагато простіше та надійніше вкрасти дані за допомогою шкідливих програм або фішингових сайтів .
Так що на нинішньому етапі розвитку технологій особливої потреби в гаманці із RFID-захистом немає. Його варто купити, тільки якщо це додасть вам спокою та впевненості у безпеці.
