Названо 5 найдивніших смартфонів усіх часів

Сучасні смартфони виглядають практично однаково і виготовляються з тих самих матеріалів . Але так було не завжди. За минулі роки світ побачив кілька дивних дизайнерських та інженерних рішень.

Monohm Runcible

Цей “антисмартфон” показали на MWC 2015: незвичайний круглий гаджет був оснащений круглим екраном з одного боку і оброблений цінними породами дерева з іншого.

Чимось він навіть скидався на дзеркало, але начинка у нього була цілком гідна смартфона — камера 7 МП, бездротові інтерфейси та ін. Виробник пропонував і більш бюджетну версію з пластиком з океану замість дерева.

Motorola BACKFLIP

Є кілька способів встановити фізичну клавіатуру на смартфон: зазвичай вона розташована під екраном у моноблоці або розкривається у розкладачку. Motorola випустила в 2010 році так звану зворотну розкладачку – Android-смартфон з висувною клавіатурою.

Тоді як у типової розкладачки клавіатура разом з екраном заховані всередині в закритому стані, клавіатура  Motorola BACKFLIP розташовувалася за дисплеєм і висувалась з-під нього. А коли гаджет було закрито, клавіатура… виступала його зворотним боком, тобто клавіші були зовні.

Yotaphone

Yotaphone спробував вирішити проблему енергоспоживання дисплеїв дуже незвичайним способом. Що, якщо гаджет матиме дисплей з низьким енергоспоживанням, який можна використовувати для простих завдань?

У Yotaphone було два дисплеї: спереду – типовий повнокольоровий дисплей, а на задній панелі – екран з e-ink, з електронних чорнил, як у електронних книг . Ідея полягала в економії заряду батареї при використанні дисплея з електронним чорнилом. 

Nanex

Nanex був орієнтований на користувачів, яким не подобалися смартфони з великими екранами – діагональ його дисплея становила лише 2,45”. 

Гаджет вийшов у серійне виробництво: у нього був захищений по IP53 корпус та ОС Android. Але все-таки смартфони із мініатюрними дисплеями не прижилися.

Kyocera Echo

Двохдисплейний смартфон частково був попередником сучасних розкладачок, але все псувала перемичка посередині. Шарнір розділяв два сенсорні 3,5-дюймові екрани, тому використовувати їх як одне ціле було проблематично.

Хоча творці гаджета і припускали таку опцію, але дивитися що-небудь у “режимі планшета” з жирною чорною лінією по центру – сумнівне задоволення. Інші режими були цікавішими: один дисплей можна було використовувати як допоміжний, наприклад, для клавіатури, також пропонувалося працювати на двох екранах одночасно або взагалі відключити один з них.