Провчити, покарати на повну програму — всипати по перше число. Сьогодні цей крилатий вираз досить популярний у повсякденному мовленні. Проте мало хто здогадується, що з’явився він ще у XVIII столітті.
Кого ж в давнину так сильно карали і чому саме по перше число?
Наука крізь сльози
“Вуха хлопчика на його спині, і він слухає, коли по них б’ють” (Папірус Ані, XIII століття до н.е.)
Всипати по перше число – вираз, що вживалося серед вчителів XVIII-XIX століть. У цей час у школах було поширено тілесні покарання.
Відповідно до виписки з журналу штрафів житомирської гімназії 1851 року, висікти могли за крадіжку, погану успішність, прояв лінощів, прогул, куріння, пияцтво, бійку, обман вчителя чи нескромність у поведінці.
Як правило,сікли різками молодші класи, тільки хлопчаків і лише по сідницях. Зрозуміло, часом учитель «палку перегинав» і тоді учневі потрібно було відновитися. У цей час гімназист отримував своєрідне звільнення від нових побоїв, що тривало до першого числа наступного місяця.
Втім, імунітет отримували лише сідниці, якщо учень продовжував пустувати, для покарання використовувалися інші місця.
Коли було скасовано тілесні покарання у школах?
“Пошкодуєш різку – зіпсуєш дитину” (Англійська приказка)
Тілесні покарання застосовувалися у всіх школах світу, починаючи з Античності, а в деяких країнах досі.
Як би там не було, у Британії, Німеччині, Канаді, Іспанії та інших європейських країнах тілесні покараннябули скасовані лише у 1980-1990-х роках!
У США порка як регламентований метод впливу на дитину застосовується навіть сьогодні. У 20 штатах, здебільшого, південних, учнів шльопають спеціальною лопаткою.
Крім США, тілесні покарання поширені в країнах Близького Сходу, Південно-Східної Азії та Африці.
