Теоретично для виживання людей, як виду, потрібні лише один чоловік та одна жінка, здатні до відтворення потомства. Але на практиці, однак, така модель нежиттєздатна, оскільки для підтримки існування людської раси потрібна більша різноманітність генетичного матеріалу.
Можливо, голлівудські фільми про кінець світу та спалах нової інфекції рано чи пізно змусили б замислитися світил науки про те, скільком людям треба буде пережити глобальну катастрофу, щоб забезпечити виживання людства на Землі. Проте вчені зайнялися вивченням цієї проблеми з іншої причини: будуючи плани підкорення космосу, вони замислились про те, скільки людей потрібно буде відправити на іншу планету, щоб створити нову популяцію, яка не вимре через кілька поколінь в умовах обмеженості ресурсів.
Для цього в розрахунках необхідно було врахувати не тільки виключення близької спорідненості між парами, а й можливість спалахів смертельних епідемій, травм людей внаслідок нещасних випадків та настання інших непередбачуваних подій.
У 2020 році у своєму дослідженні математик Жан-Марк Салотті з Національного політехнічного інституту в Бордо дійшов висновку, що мінімальна кількість поселенців на іншій планеті, розрахована на основі його математичної моделі, має становити 110 людей.
Салотті оптимізував свою математичну модель спеціально для завдання заселення Марса. «Надсилати туди більше людей спочатку було б недоцільно. Їм доведеться жити під куполом, який захистить їх від радіації, вирощувати рослини в теплицях, отримувати воду з льоду та електрику від сонячних батарей. Спочатку всього не вистачатиме», — пояснив Салотті.
Однак на думку біологів, 110 людей все ж таки мало. На їхню думку, інбридинг не виникне вже при початковій чисельності в 50 особин. Тим не менш при цьому все ж таки існує ризик так званого генного зсуву, в результаті якого деякі специфічні форми одних і тих же генів можуть випадково зникнути з популяції, тоді відбудеться тотальне зниження різноманітності генів і виродження всієї популяції. Щоб виключити такий розвиток подій, потрібно не менше 500 осіб.
Модель 50/500 була створена біологами ще в 20 столітті як рекомендації для захисників природи, які прагнули врятувати види, що вимирають, і теоретично може бути застосована до людей.