Зниження популярності українських цінних паперів наприкінці 2021 року суттєво послабило позиції гривні. Через продаж нерезидентами гривневих ОВДЗ та конвертацію вторгованих коштів у більш тверді валюти, ймовірність дефолту зростає з кожним днем. Коли ж чекати знецінення гривні та курсу, вищого за 30 грн/дол?
На думку бізнес-експерта Сергія Сарояна, загроза дефолту в Україні справді існує і причин для нього більш ніж достатньо. Це і проблеми з імпортом пального, і погіршення епідеміологічної ситуації, і вкрай повільний ріст економіки у 2022 році, який Мінфін наразі спрогнозував на рівні 3,6%. Усе це не надто заохочує інвесторів вкладатися в українські ОВДЗ. А враховуючи ескалацію конфлікту з Росією, Україна взагалі втрачає будь-яку привабливість для нерезидентів.
«Облігації відіграють вкрай важливу роль у підтриманні стабільної макроекономічної ситуації. Не зважаючи на те, що за ОВДЗ Україна платить набагато більше, ніж по кредитах МВФ (11% та 2,5% відповідно), саме цінні папери є більш дохідними та перспективними для вітчизняної економіки. Якщо інтересу до наших облігацій з боку інвесторів не буде, залишиться сподіватися лише на кредити МВФ», – зазначає засновник компанії Performance Managment.
Та не зважаючи на усі ці негативні фактори, Сергій Сароян все ж не вважає їх достатніми для збанкрутіння національної валюти. Україна все ще має так звану «подушку безпеки» у вигляді золотовалютних резервів. Наразі їх достатньо для покриття відсотків по кредитах та розрахунок із зовнішніми партнерами за імпортовану сировину протягом трьох наступних місяців.
За мірками МВФ такого запасу більш ніж достатньо. Тож імовірність дефолту поки що можна розглядати лише у віддаленій перспективі.
Для простих українців це означає відносну стабільність гривні та відсутність значних змін у цінах на товари першої необхідності. Адже навіть у разі різкого падіння популярності українських цінних паперів, хороші стосунки із МВФ допоможуть втримати на плаву українську економіку та не допустити здорожчання долара до 30 грн/дол.