Незаплановані покупки в супермаркеті, важкість у животі після надто ситної вечері та тістечко, яке ви зовсім не збиралися їсти прямо зараз – результати прийнятих рішень. Розбираємось, як психологія впливає на наші харчові звички та витрати на їжу.
Чому ми заїдаємо проблеми
Проблеми – це стрес, втома, біль та дискомфорт. У складній ситуації ми не знаємо, як діяти, яке рішення прийняти, відчуваємо розгубленість та небажання діяти.
Їжа ж приносить задоволення та дарує відчуття безпеки з дитинства. Справа в тому, що в складних ситуаціях наш організм виробляє кортизол, відомий як гормон стресу. Мозок думає, що йому потрібне паливо для боротьби з загрозою, що викликає стрес, і змушує нас спустошити холодильник або скупити шоколадки на касі. Крім того, у стресовій ситуації організм дійсно активніше витрачає калорії.
А ще часто через бажання нагодувати люди висловлюють любов та прийняття. Це частина культури в багатьох країнах — обов’язково пригостити тих, хто зайшов у будинок, накрити святковий стіл, зустрітися за обідом чи за кавою з десертом. Тому їжа часто пов’язана з комфортом та радістю. Вона дарує відчуття спокою, розслабленості та умиротворення.
Чому ми купуємо йогурти за акцією
За допомогою акцій маркетологи прагнуть підвищити інтерес до товарів, і зазвичай їм це вдається. Купуючи товар зі знижкою, ми бачимо хороший шанс заощадити та виграти у магазину – отримати продукти значно дешевше, ніж зазвичай. Але більшість людей не можуть згадати, скільки той самий йогурт коштував вчора, або лінуються визначити реальну вартість продукту у великій упаковці.
Насправді, такі оптові закупівлі не завжди вигідні. Наприклад, якщо з упаковки з чотирьох йогуртів за 100 гривень ви з’їли тільки два, а ще два викинули через закінчення терміну придатності, то реальна вартість кожного стаканчика для вас – не 25, а 50 гривень. Плюс місце, які ще два нерозпаковані йогурти зайняли на смітнику.
Також у супермаркетах ми набираємо зайвого, тому що прагнемо заповнити порожнечу у візку чи кошику. Їх спеціально роблять достатньо місткими, щоб люди купували більше, ніж планували. Наприклад, мережа супермаркетів у США збільшила розмір кошика вдвічі і в результаті продажу зросли на 40%. Але якщо брати невеликий кошик замість величезного візка або складати продукти в екосумку, з якою ви прийшли, прийом не спрацює, і ви зможете розпоряджатися засобами усвідомленішими.
Крім того, ми робимо більше покупок, коли голодні – причому беремо не лише зайві продукти, а й неїстівні товари. А вузькі проходи біля кас практично не дають нам змоги викласти з візка те, що ми передумали купувати. Нам здається, що непотрібні покупки там нема куди подіти і що інші люди в черзі нас засудять. Але насправді нічого страшного у цьому немає.
Чому ми іноді їмо через силу
Часто людей з дитинства привчають до того, що треба доїдати все, що лежить у тарілці, і часом навіть карають за недоїдки. Батькам шкода витрачених сил і грошей, до того ж багато хто з них пам’ятає часи дефіциту та порожні полиці в магазинах. У результаті в дітей з віком з’являється страх — і навіть виростаючи, вони бояться не доїсти страви, навіть якщо вже ситі.
Буває й по-іншому. Наприклад, якщо в сім’ї дитину хвалили за те, що вона добре поїла, вона може переїдати, тому що підсвідомо чекає цієї похвали і в майбутньому.
Також ми часто думаємо, що отримаємо більше насолоди від величезної порції. Але експерименти показали, що це зовсім не так. Людина відчуває максимум задоволення від першого шматочка страви, і кожен наступний приносить все менше радості – цей ефект називають гедоністичною адаптацією. Отже, великі порції не роблять нас щасливішими.
Чому ми їмо більше в компанії
У такому разі ми проводимо за столом більше часу, відчуваємо себе комфортніше та з’їдаємо більше. Дослідження психолога Джона де Кастро показали, що в компанії люди з’їдали на 40% більше морозива і на 10% більше макаронів з м’ясом, ніж коли вони обідали на самоті.
Вчений дійшов висновку, що у компанії наш обід триває довше. Під час цих додаткових хвилин ми з’їдаємо додаткову порцію. І чим більше компанія, тим зазвичай довше триває трапеза, тому розмір з’їденого пропорційно збільшується.
Але коли вчені в експериментах обмежили час обіду, виявилося, що наявність і розмір компанії на обсяги порцій вже не впливають. Значить, якщо відводити на їжу певний термін, то навіть у компанії ви переїдати не будете.
Чому ми обожнюємо солодке
Солодощі найчастіше містять багато швидких вуглеводів. Вони здатні за кілька хвилин вгамувати голод і підняти настрій за рахунок стимуляції вироблення серотоніну – гормону щастя. І чим більше ми потребуємо серотоніну, тим сильніше нас тягне до солодкого.
Але швидкі вуглеводи дають короткостроковий ефект, і через півгодини після чергового тістечка чи цукерки нам хочеться ще. Поступово ми звикаємо до зв’язку між шоколадними цукерками та гарним настроєм. Формується постійна потреба і кількість солодкого в житті може поступово збільшуватися.
Чому нам незатишно жити з порожнім холодильником
Відсутність їжі у будинку здається потенційно небезпечною ситуацією. Так, сьогодні ми можемо замовити практично будь-який продукт чи готову страву з доставкою. Але тотальний дефіцит — не лише у 90-ті, а й за часів появи перших людей, — наклали свій відбиток на цілі покоління, тому порожні полиці можуть спричинити якщо не страх, то дискомфорт.
У нашому організмі виробляється грелін. Це гормон голоду, який нагадує нам про те, що потрібно регулярно їсти. Спочатку грелін змушував людей харчуватися за першої ж нагоди — адже до вполювання нового мамонта могли пройти дні або тижні. Зараз більшість людей на планеті мають постійний доступ до достатньої кількості їжі. Але все одно погляд на порожню полицю холодильника може викликати сильне почуття голоду та бажання терміново вирушити до супермаркету.
Бездумно заповнювати холодильник продуктами не варто. Краще підходити до процесу усвідомлено і купувати тільки те, що вам справді потрібно або чого дуже хочеться.
