Наша Земля справді стара. Але скільки саме їй років? І звідки вчені про це знають?
На цій планеті є люди, яких називають креаціоністами. Вони хочуть змусити нас повірити, що нашій планеті всього 6000 років. І що люди зовсім нещодавно їздили на динозаврах. І що вся наша історія стиснута у вузькі часові межі. Ці люди (і подібні до них) роблять свої заяви без надання будь-яких наукових доказів. І це дуже характерна риса таких диваків. Ми так вважаємо – і все! І доведіть протилежне.
Вік нашої планети
У нормальних вчених є купа доказів того, що Землі набагато більше років, ніж 6000. Вони вважають, що її вік оцінюється приблизно 4,5 мільярда років.
Дослідники виявили найдавніші гірські породи. Це так звані гнейси Акаста. Вони розташовані на північному заході Канади, неподалік Великого Невільничого озера. Їхній вік оцінюється в 4,03 мільярда років. Камені, що мають вік старше 3,5 мільярда років, легко виявляються практично в будь-якому куточку нашої планети.
Дослідники, які працювали в Австралії, знайшли там найстаріші мінеральні зерна Землі. Вік цих крихітних кристалів силікату цирконію досягає 4,3 мільярда років. Це робить їх найдавнішими матеріалами, виявленими на Землі.
Вік цих мінералів, відомих як циркони, визначається за допомогою процесу, що називається радіоізотопним датуванням. У ході такого аналізу використовується прилад під назвою мас-спектрометр. Цілий набір методів дозволяє вченим з’ясувати вік давніх прошарків гірських порід. І, отже, отримати інформацію про геологічні процеси, що відбувалися тоді. А також про еволюційні процеси, що впливали на живі організми, що збереглися у вигляді скам’янілостей.
Радіоізотопне датування
Як працює цей метод? Вчені вимірюють рівень радіоактивного розпаду урану в цирконах, які містять свинець, який раніше був цим ураном. Період напіврозпаду урану становить 704 мільйони років. Це означає, що через 704 мільйони років один грам урану перетворюється на половину грама урану. І за наступні 704 мільйони років він знову розпадеться, залишивши по собі чверть грама. Потім мине ще 704 мільйони років, і він знову розпадеться, залишивши по собі восьму частину грама. І так далі. У той самий час кількість елементів на які він розпадається (у разі свинцю – 207), відповідно збільшиться. Тобто для того, щоб обчислити вік породи, потрібно просто виміряти співвідношення у ньому свинцю та урану.
Креаціоністи часто плутають радіоізотопне датування з радіовуглецевим датуванням. Зазвичай вони стверджують, що саме вуглецеве датування є доказом того, що вчені брешуть про вік Землі. Тому що цей конкретний метод може вимірювати вік лише до 50 000 років. Проте радіовуглецеве датування все одно спростовує їхнє твердження, що «землі 6000 років». Але тільки радіоізотопне датування може точно виміряти вік найдавніших каменів. І, отже, Землі.
Коли ж уперше вчені встановили вік нашої планети?
Це сталося в 1926 році, коли Національна академія наук США прийняла радіометричну шкалу часу. І ми можемо вважати суперечку з того часу остаточно вирішеною.
Проте вік найстаріших цирконів становить лише 4,3 мільярда років! Чому ж вік Землі встановили трохи більшим?
Метеорити теж потрібні
Вчені застосували радіоізотопне датування для вивчення фрагментів метеориту Каньйон Діабло, який упав на нашу планету близько 40 000 років тому. Його вік був визначений у 4,5 мільярда років, що на сьогоднішній день є найточнішим віком Землі. Але навіщо вченим вивчати метеорити, щоби визначити вік нашої планети? Тут усе просто. Земля – гігантський переробник матеріалу, з якого складається. Вона постійно бере старе каміння, плавить їх і створює нові. Проте ця переробка не стосується метеоритів. Це шматки каменю та металу плавають у нашій Сонячній системі з моменту її зародження.
На даний момент 4,5 мільярда років – найточніше значення, яке є у вчених.
