На екваторі та в тропічних країнах росте хлібне дерево. Ця екзотична рослина користується великою повагою серед місцевих. Кухня деяких країн збудована на використанні плодів хлібного дерева.
Але чому ж його так назвали?
Ні за виглядом, ні за смаковими властивостями плоди зовсім не схожі на хліб. Всупереч назві на гілках не висять батони та буханці.
Додайте GSMinfo до джерел у Google News Щоб бачити наші публікації у своїй стрічці новинЯка цікава історія призвела до того, що дерево почали називати саме хлібним?
Дивовижне дерево
Хлібне дерево відноситься до сімейства тутових. В одну підгрупу входять хлібне дерево, джекфрут, чемпедак та маранг.
[tie_full_img]
Вони ростуть тільки в найтеплішому кліматі та за високої вологості. Мінімальні заморозки відразу вбивають рослини. Найкраще дереву на вологих екваторіальних островах, де воно росте як вічнозелене. Навіть у тропіках вже не так комфортно, там хлібні дерева скидають листя у сухий сезон.
Стовбур схожий на дубовий: гладкий та сірий. Деревина унікальна. Вона в багато разів легша за воду, тому з неї роблять елітні дошки для серфінгу. Хороша деревина хлібного дерева також для меблів. І її зовсім не їдять терміти, що підвищує цінність виробів та будівель.
Але найважливіше у хлібному дереві – його плоди. Вони за розміром нагадують велику зелену диню, але з наростами.
[tie_full_img]
Дерево плодоносить 9 місяців на рік та дає по 200 плодів.
На ринку продають стиглі плоди по 20-25 кг кожен. Але максимальний зафіксований – 35 кг. Це робить плоди хлібного дерева найбільшими у світі. Догляду хлібне дерево не вимагає. При сприятливому кліматі воно росте як дичка.
Плоди цінні своєю поживністю. З енергетичною цінністю 103 ккал і високим вмістом вуглеводів, вони випереджають навіть банани.
Їх їдять у різному вигляді. Недозрілі плоди розміром із грушу варять. А повністю стиглі годяться взагалі на будь-які страви. Їх запікають цілком, їдять у сирому вигляді, смажать, тушать тощо. У їжу йде навіть насіння, яке у деяких видів велике.
На смак плід солодкий. При запіканні стає майже нейтральним.
Чому ж такий плід був названий хлібним?
Є дві версії.
Опис пірата та експедиція Баунті
Перша з них пов’язана з отриманням деревом популярності. Батьківщиною дерев вважається Нова Гвінея.
На початку XVIII століття відомий пірат Вільям Дампір вирішив зав’язати зі своєю ризиковою справою. Він перейшов у королівський флот і був відправлений у навколосвітню подорож. У своїх записках із Нової Гвінеї він описав плід хлібного дерева. Щоб пояснити його розміри та вигляд, Дампір порівняв плід з великим буханцем, що продається в Лондоні за 1 пенні. Згідно з цією версією, через таке порівняння дерево і назвали хлібним.
Цінні харчові властивості плодів підтвердив ботанік експедиції Кука Джозеф Банкс. Він наполіг, що потрібно спробувати вирощувати рослини у Європі.
Пізніше за саджанцями дерева з такими цінними плодами відправили знаменитий корабель «Баунті». Але через бунт на борту до Англії він так і не повернувся.
Не за смак!
Друга версія пов’язана із французами. Дізнавшись слідом за англійцями про дуже ситні і плідні дерева, французи вирішили теж отримати саджанці. Їх привезла до Паризького ботанічного саду при нагоді експедиція Ла-Біллардьє в 1792 році.
[tie_full_img]
Але європейський клімат деревам не підійшов. Тоді влада вирішила за рахунок ситних плодів забезпечити дешевою їжею мешканців своїх колоній. Так саджанці хлібного дерева потрапили на Ямайку, інші острови, в африканські та азіатські французькі володіння. Там вони стали такою самою основою щоденної їжі жителів, як хліб для європейців
Згідно з цією версією, хлібне дерево назвали так не за вигляд чи смак, а за ситність та доступність для небагатого населення колоній.
