Астероїд Апофіс 99942 – це небесне тіло, яке спостерігалося 19 квітня 2004 року групою астрономів: Роєм Такером, Девідом Толеном та Фабриціо Бернарді. Ці вчені шукали астероїди у рамках дослідницької програми Гавайського університету. Вони виявили Апофіс під час роботи у Національній обсерваторії Кітт-Пік в Арізоні, США.
Апофіс має розміри від 325 до 350 м у діаметрі і формою нагадує арахіс. Орієнтовна маса об’єкту складає близько 60 млн. тонн. Основні елементи, з яких він складається, – це важкі метали – залізо та нікель. Обрт навколо Сонця займає близько 323 днів.
Порівняння Емпайр-Стейт-Білдинг з астероїдом Апофіс
Звідки взявся Апофіс?
Щоб зрозуміти його походження, давайте з’ясуємо, що таке астероїди. Це небесні тіла різної маси та розміру. Серед них можна знайти як великі об’єкти, так і не дуже. Як і планети, вони обертаються навколо зірки еліптичною орбітою. Хоча їхня маса та розмір можуть здатися величезними, з космічної точки зору вони не є великими тілами. Тому їх можна легко збити з траєкторії польоту після зіткнення з іншим об’єктом.
Астероїди – це пережитки періоду формування планет у ранній сонячній системі. Внаслідок зіткнень вони об’єдналися у більші об’єкти. Проте не всі головоломки вирішено. Через великий гравітаційний вплив Юпітера деяким астероїдам не вдалося сформувати планету між ним та Марсом. Результатом став Пояс Койпера – місце, повне вільно циркулюючих астероїдів.
Відомі об’єкти Пояса Койпера, за інформацією Центру малих планет. Фото взято із сайту wikipedia.org
Викинуті Юпітером зі своїх орбіт, вони починають свою самотню подорож навколо Сонця. Наступні зіткнення можуть знову змінити маршрут їхнього польоту. У найгіршому випадку астероїд може зіткнутися з планетою і впасти на її поверхню.
Коли і як близько Апофіс наблизиться до Землі?
Апофіс пролетить на відстані 38 000 км від Землі 13 квітня 2029 року. Внаслідок такої близькості до Землі траєкторія астероїда зміниться. Потім він приєднається до групи небесних тіл, які становлять для нас найбільшу загрозу.
Відстань – одна з небезпек, а розмір астероїда – інша. Вчені повідомляють про спостереження ефекту Ярковського. Це явище засноване на випромінюванні тепла астероїдами, що обертаються, з різною інтенсивністю. Ярковський зауважив, що астероїди виділяють більше тепла вдень, ніж вранці. Коли він нагрівається на Сонці, об’єкт, що обертається, випускає теплове випромінювання в напрямку, який веде Апофіс від Сонця і наближає його до Землі.
YORP-ефект. Прояв цього явища відомий із 1900 року як ефект Ярковського. Фото взято із сайту wikipedia.org
Поступове наближення до нашої планети може призвести до зіткнення. За оцінками вчених, це може статися у 2068 році
Шанси Апофісу на зіткнення з нашою планетою
Апофіс 99942 перебуває під наглядом NASA з його відкриття 2004 року. Ризик зіткнення із Землею поступово збільшувався. Результатом дослідження було присвоєння астероїду спочатку другого, а потім четвертого ступеня за Турінською шкалою. Жоден інший об’єкт досі не наражався на такий рівень загрози. Шкала Туріна – це розроблена система НАСА для визначення ризику зіткнення астероїда з Землею. Крім можливості падіння також оцінюється розмір об’єкта і, отже, розмір пошкодження.
Турінська шкала. Фото взято із сайту wikipedia.org
Ця шкала складається з 11 ступенів (від 0 до 10). Нуль означає відсутність загрози, а 10 – певне зіткнення з величезним небесним тілом, наслідки якого будуть катастрофічними для клімату, фауни, флори та цивілізації на Землі. Наступні дослідження спричинили поступове зниження ризику загрози. Нині Апофіс (99942) має клас 0, що означає, що ризик падіння на Землю надзвичайно малий.
Однак слід пам’ятати, що траєкторію астероїдів неможливо повністю передбачити. Такий невеликий об’єкт може бути збитий зі своєї орбіти внаслідок випадкових явищ, таких як зіткнення з іншими тілами. Ось чому астрономічні обсерваторії у всьому світі відстежують об’єкти, зіткнення яких із Землею малоймовірне.
Гіпотетичні наслідки падіння Апофісу на Землю
Навіть низький рейтинг за туринською шкалою не означає, що загроза людству невелика. Людські та матеріальні втрати внаслідок удару будуть трагічними.
Падіння великих небесних тіл вивільняють величезну кількість енергії, потужність якої можна порівняти із вибухом атомної бомби. За розрахунками астрономів, при зіткненні Апофісу із Землею може звільнитися енергія, порівнянна з вибухом 1200-1500 мегатонн у тротиловому еквіваленті. Це набагато більше, ніж будь-коли створено руками людини.
Для ілюстрації: у 1940-х та 1950-х роках і США, та СРСР продовжували гонку ядерних озброєнь. Найбільшим вантажем була скинута на Нову Землю (Арктику) бомба. Радянська зброя потужністю 58 мегатонн призвела до випаровування багатьох островів в епіцентрі вибуху. Результатом стала сейсмічна хвиля, яка тричі облетіла Землю. На щастя, це була лише експериментальна ракета. Скидання такої великої бомби, наприклад на великий мегаполіс, призведе до загибелі мільйонів життів.
Цар-бомба. Натурний макет. Фото взято із сайту wikipedia.org
Одним із найвідоміших боєприпасів, використаних у збройному конфлікті, була бомба Little Boy, скинута на Хіросіму в серпні 1945 року. Температура 300 000 градусів за Цельсієм, створена під час вибуху, призвела не лише до загибелі людей та тварин, але й до знесення близько 70 000 із 78 000 будівель у місті.
Результат падіння Апофісу залежатиме від кута падіння, від того, куди він впаде, і від того, скільки матеріалу астероїда згорить під час його польоту через атмосферу Землі. Незалежно від цього, можливе зіткнення з астероїдом призведе до руйнування тисяч квадратних кілометрів та загибелі десятків мільйонів людей та тварин.
Космос зачаровує, але водночас сповнений небезпек. Багато разів в історії Землі космічні явища змінювали хід історії нашої планети. Сподіватимемося, що до моменту появи наступного астероїда людство зможе створити технологію, яка зможе врятувати нашу цивілізацію.
