Науковці розповіли, чому насправді пінгвіни не можуть літати

Пінгвін – один з вісімнадцяти видів птахів, що не вміє літати. За мільйони років еволюції вони дуже змінилися і добре пристосувалися до життя у воді. Навіть зовні вони більше стали схожі на морських жителів, ніж на птахів.

Чому ж пінгвіни відмовилися від польотів?

Зробили вибір на користь води

Приблизно 70 мільйонів років тому предки пінгвінів літали, але згодом повністю втратили цю здатність. Справа в тому, що птахи не можуть літати і плавати одночасно, їхні крила мають бути пристосовані до чогось одного. Пінгвіни вибрали воду, пожертвувавши своєю фігурою, швидкістю та спритністю на суші і, звичайно, польотами в небі.

Харчування пінгвінів

Цей вид птахів живе в Антарктиці та харчується морськими тваринами: рибами, молюсками, ракоподібними планктонами тощо. Щоб їх добути доводиться пірнати у воду і довго в ній перебувати, для звичайного птаха це досить складно, тому що їхні крила і тіло не пристосовані для плавання, пінгвіни ж у своєму новому вигляді стали відмінними плавцями.

Вони навчилися глибоко пірнати, до 200 м у глибину, при цьому розвиваючи швидкість до 36 км/год. Великі пінгвіни здатні перебувати під водою близько 20 хвилин, а у разі небезпеки вистрибувати з неї на 2 метри заввишки. Все це дозволяє пінгвінам успішно полювати на морських жителів, адже вони майже не поступаються їм маневреністю у воді, і убезпечити себе від великих хижаків, які влаштували на них полювання.

Змінилися крила

Щоб швидко плавати пінгвінам, довелося відмовитися від великих крил і збільшитися в розмірах. І те й інше зробило їх нездатними літати. Крила пінгвінів формою тепер нагадують плавці риби. Ними пінгвіни не тільки махають у воді, а й роблять кругові рухи, що нагадують роботу гвинтів.

До речі, інші водоплавні птахи переважно працюють ногами, саме ними вони гребуть під час руху. Пінгвіни ж свої коротенькі лапки використовують як кермо, майстерно маневруючи у воді, і обминаючи будь-які перешкоди. При цьому на суші вони також непогано ними керують. Хоча хода пінгвіна і виглядає незграбно, проте ці птахи здатні бігати і стрибати по льоду. Щоправда багато хто з них все ж таки воліє кататися на череві по гладкій поверхні.

Змінилася будова тіла

Щоб добре плавати та пірнати змінилося і тіло. Розвинулися грудні м’язи, вони стали потужними та великими. Так як у воді до підняття та опускання крил прикладаються однакові зусилля, малі та великі м’язи, що відповідають за це, стали рівними за потужністю та масою. Їхня вага може досягати ¼ усієї маси пінгвіна.

Також у тварини збільшилася кількість підшкірної жиру , який захищає м’язи та органи від впливу холоду. Тіло пінгвінів стало більш обтічний, що дозволяє їм добре пірнати на велику глибину. Їхнє пір’я тепер нагадує більше луску. Для кращої обтічності пінгвіни змащують їх жиром, що виділяється куприковою залозою.

Змінилися кістки

На вагу пінгвінів вплинули як розвинені м’язи, а й кістки. У літаючих птахів вони порожнисті, спеціально щоб маса тіла була якнайменше, і її можна було легко підняти крилами. У пінгвінів кісткова тканина нагадує кістки ссавців: вона щільна і важка.

Від усіх цих змін та втрати здатності літати пінгвіни, можна сказати, лише виграли. Пристосувавшись до аномальних умов в Антарктиці, вони стали чи не єдиними її мешканцями на суші. Вони не мають конкурентів за їжу, і їм майже не загрожують хижаки. Популяція пінгвінів в основному залежить від кількості їжі, а не нападу іншої більшої тварини.