Звідки пішов вислів «Останнє китайське попередження» і що він означає?

Наші читачі, напевно, чули фразу «останнє китайське попередження», але звідки вона взялася і як поширилася в нашій країні, мало хто в курсі. Спробуємо ліквідувати цю прогалину.

Що означає «Останнє китайське попередження»?

Вираз часто сприймають як рішуче попередження, після якого опонент повинен почати діяти, але насправді воно має діаметрально протилежний сенс. Ця фраза – евфемізм пустих погроз, за ​​якими не буде нічого серйозного.

Звідки пішло «Останнє китайське попередження»

Все почалося з непростих політичних відносин між США та Китаєм. Це зараз Піднебесна є наддержавою, яку побоюються американці, але в 50-ті роки ХХ століття держава лише почала одужувати від затяжної громадянської війни між консервативною партією (Гоміньдан) та комуністичною (КПК).

Комуністи, які перемогли під проводом великого керманича Мао Цзедуна, вже хотіли бачити Китай серйозним гравцем на міжнародній арені, але до реальності такого стану справ відношення не мало – всі ресурси були кинуті на внутрішні чвари та економічний підйом жебрацької аграрної країни.

Сполучені Штати Америки зовсім не визнавали легітимність комуністичного уряду, і не вели з ним жодних дипломатичних відносин. Їхнім фаворитом у боротьбі за владу був глава Гоміньдану Чан Кайші, вигнаний на Тайвань. Держдеп США не втрачав нагоди підкреслити своє ставлення до комуністів і постійно грав м’язами, порушуючи територіальні кордони Китаю в Тайванській протоці.

Нехай дипломатичних відносин між країнами і не було, дипломатам із КНР потрібно було щось робити – ось вони й виносили незлічені попередження, результатами яких нічого серйозного не було – країна не мала достатньої військової та економічної сили, щоб протистояти США.

У радянській пресі, яка підтримувала китайських комуністів і намагалася виставити Штати в негативному світлі, всі ці останні попередження висвітлювалися з усією ретельністю. До 1964 року їх набралося понад 900 штук і навіть політично активні читачі, позіхаючи, перегортали газету далі. Так фраза «Останнє китайське попередження» стала номінальною. З її допомогою сьогодні демонструють абсурдну розбіжність слів із справою, давно забувши про політичний підтекст.