Фальшиве місто з несправжніми жителями на дахах реальних будівель — звучить як мінімум дивно. Але саме такий прийом — один із найцікавіших трюків майстрів маскування у США в роки Другої світової.
І фальшиве місто з честю впоралося з поставленим завданням, дозволивши американцям забезпечити собі перевагу в авіації.
Навіщо знадобилося «місто на даху»?
Як було влаштовано «липові» вулиці з «липовими» жителями?
Протягом років війни у передмісті Сіетлу США було розгорнуто велике виробництво літаків. На ньому робили Боїнги – літаки B-17 Flying Fortress. Мало того, що ці літаки дорогі — за нинішнім курсом їхня ціна відповідала б 3 мільйонам доларів за кожний. Так і для ведення бойових дій літаки були просто безцінними.
Природно, що японські бомбардувальники націлилися на авіаційний завод. Був він немаленьким – 10 гектарів загальної площі.
Як замаскувати завод?
Військова влада знайшли дуже оригінальну та хитру ідею.
Голівуд не відпочиває!
Як приховати величезне виробництво? Влада залучила майстрів бутафорії та декорацій з Голлівуду, які тимчасово простоюють.
На плоских дахах справжнього заводу було збудовано фальшиве місто у мініатюрі. Вулиці, будинки, машини, фігурки людей — усе було зменшеними, але дуже реалістичними копіями.
Величина будинків була трохи більше 2 метрів.
Навіщо знадобилися ці декорації?
Професійні місцеві жителі
При погляді згори масштаб губився, і різниця між зменшеними “липовими” вулицями на даху та справжніми навколо заводу була непомітною.
Ворожі льотчики бачили зверху звичайне селище, можливо невелике містечко. Але жодного заводу! Навігаторів із точними координатами тоді не було. Облетівши передмістя Сіетла, розвідникам не вдалося знайти завод Боїнг.
А він був! Щодобово на ньомуз бирали до 300 бойових машин!
Під фальшивим «містом на даху» працювало близько 30 тисяч робітників.
Вони у різний час проходили на зміну через підземні ходи, замасковані під кафе та магазинчики на поверхні.
Щоб не було помітно, що в робочий час все місто порожнє, були виділені актори, які хаотично тинялися вулицями навколо заводу, створюючи видимість “живого” міста.
А у фальшивому місті на даху людей замінювали зменшені фігурки та копії машин. Ночами їх пересували, щоб «ландшафт» не набридав розвідникам з повітря.
“Липове” місто на даху заводу проіснувало близько двох років, починаючи з 1944 року.
Пізніше виробництво тут було ліквідовано.
