Протягом недовгої історії існування криптовалюти Китай майже завжди був її локомотивом. Саме тут одними з перших почали активно застосовувати крипту для платежів, і тут же знаходилися найбільші майнінгові ферми в світі. У пік, який припадає на 2017-2019 роки, в Китаї було зосереджено 75-80% всіх майнінг-потужностей планети.
Але криптоері в Китаї прийшов безславний кінець: днями в країні згорнуть роботу останні майнінг-центри, і видобуток криптовалюти буде остаточно заборонений. Боротьба китайської влади з біткоїном намітилася (спочатку на словах) ще кілька років тому – тоді Комуністична партія Китаю пообіцяла, що до 2021 року повністю прикриє майнінг в країні.
Навесні цього року боротьбу почали вже на практиці:
- на тлі регулярних виступів чиновників проти криптовалюти частка Китаю в світовому видобутку стала падати: з 75.5% в кінці 2019 року до 46% в квітні 2021 – майнери зрозуміли, що пора бігти або закривати лавочку;
- 18 травня пішли перші офіційні заборони: китайським компаніям заборонили надавати послуги, пов’язані з криптою (зберігання і управління);
- в червні майнінг повністю заборонили в 4 провінціях;
- в кінці червня Народний банк Китаю провів зустріч за участю 5 китайських банків і платіжної системи Alipay, і заборонив їм брати участь в операціях з криптовалютою;
- 6 липня вперше по-крупному покарали за порушення прийнятих раніше законів: компанію Beijing Qudao Cultural Development (розробляє ПЗ) закрили, запідозривши в торгівлі криптою;
- 14 липня повідомили, що майнінг припиняється в останній провінції, де цього ще не зробили – в Аньхой;
Так в зв’язку з цими подіями знижувалася загальносвітова потужність видобутку криптовалюти:
Боротися з майнінгом китайці вирішили через забруднення навколишнього середовища і просто брак електрики. Наприклад, та ж провінція Аньхой сьогодні виробляє трохи менше 50 млн кВт / год. Через 3 роки активного майнінгу рівень споживання повинен був вийти на ~ 73.14 млн кВт / год, тобто енергії просто не вистачило б для населення і промисловості.
Правда, є ще одна можлива причина. Китайська влада розгортає проект цифрового юаня, який планують пустити в оборот в 2022 році. А криптовалюта – його прямий конкурент, який, до того ж, держава не може повноцінно контролювати.
Стежити за забороною видобутку будуть місцеві енергокомпанії – їм наказано відслідковувати споживання електрики, і повідомляти про місця, де воно буде незрозуміло рости. Тому майнінг в промислових масштабах в Китаї вже неможливий, а влада націлилася на ферми середніх і невеликих масштабів. За звітом держкорпорації SGCC, яка управляє електромережами в країні – понад 90% таких об’єктів теж закрилися.
Але частина з них просто переїхала до сусідів. Наприклад, за останні роки в 6 разів зросла крипто-галузь в Казахстані: з 1.4% від усіх світових потужностей в 2019-м до 8.2% зараз, що є третім показником в світі.
Тепер цікаво, як будуть розвиватися події. Перший наслідок – це вартість і популярність самої криптовалюти. Біткоїн злітав до 65 $ тисяч навесні 2021, на тлі китайських репресій почав різко сипатися, і за три місяці впав більше ніж в 2 рази. На момент написання статті він коштує 31 $ тисячу, і за оцінками експертів в найближчі місяці падіння тільки продовжиться.
А ще один наслідок порадує геймерів: відеокарти нарешті повинні подешевшати. Майнери в Китаї вже почали розпродавати їх за безцінь, а з падінням вартості криптовалюти, вторинний ринок можуть завалити виробленим залізом по всьому світу.
