Міністерство фінансів України висунуло пропозицію щодо оподаткування дорогоцінних металів. Нововведення, що міститься у законопроекті №5600 змусить вітчизняних ювелірів платити на 20% більше за золоті, платинові та срібні банківські злитки. А це, безумовно, спричинить здорожчання ювелірних прикрас на українському ринку.
Підприємці, що займаються виготовленням та продажем ювелірних виробів, втратять будь-який зиск з придбання сировини у фінустанов. Не кажучи вже про громадян, що звикли зберігати свої заощадження у дорогоцінних металах.
Які метали не будуть оподатковуватися
ПДВ доведеться платити на за усі дорогоцінні метали. Законодавчі органи чітко розмежували поняття банківського та інвестиційного золота. Нагадаємо, що до інвестиційних металів відносяться пластини, а також злитки 995 проби. До цієї ж категорії входять й монети 900 проби та вище.
Та у разі прийняття закону близько 80% ювелірних підприємств, для яких основним постачальником металу є саме банк, змушені будуть змиритися із 20% здорожчанням сировини.
Інші джерела дорогоцінних металів
Звісно, ювеліри можуть пошукати альтернативи та не використовувати банківське золото. Чудовим варіантом видається скуповування дорогоцінних металів у населення. Золотий лом – це практично невичерпний запас, та й обходиться він виробникам не так вже й дорого. Наразі середня ціна 1 граму золотих прикрас – близько 1500 гривень.
Ще одним варіантом для вітчизняних ювелірів може стати афінація, тобто очищення, промислових металів. Таким чином спеціалісти здатні самостійно довести метал до вищої проби, не переплачуючи при цьому за сировину.
Закон про обтяження ПДВ дорогоцінних металів може в результаті змусити підприємців відмовитися від виробництва вітчизняних прикрас та переключитися на імпорт готових виробів з Таїланду чи Туреччини.
Не останнім варіантом є й закупка металів на «чорному ринку», на яку у відчаї можуть зголоситися українські компанії. Хоча таким чином дрібні гравці вітчизняного ювелірного ринку ризикують натрапити на підробку.
-
-
-
-
