Міжпланетний інтернет існує не тільки в науковій фантастиці. Це реальна технологія, яка розробляється вже досить давно. Які досягнення вже є і як буде працювати космічний зв’язок, коли він все-таки з’явиться?
Першими проблемою передачі даних в космосі зайнялися в NASA. Там створили принцип роботи інтернет-зв’язку, що відрізняється від земного.
Знайомий нам інтернет працює по протоколу TCP / IP, коли невеликі пакети даних доставляються дуже швидко і не потребують зберігання. У космосі так не вийде: відстані величезні, на шляху даних можуть виникнути раптові перешкоди, наприклад, від рухомих космічних тіл.
Тому для міжпланетного зв’язку батьком земного інтернету Вінтоном Серфом був придуманий новий протокол Bundle. В його основу покладено DTN (Delay and Disruption Tolerant Networking) – принцип зв’язку, стійкого до затримок і переривань. Суть в тому, щоб доставити дані незалежно від стану каналу зв’язку. Так, якщо пакет відправлений на вузол, який зараз знаходиться поза зоною доступу, дані не втечуть. Вони будуть збережені та передані, як тільки вузол вийде на зв’язок.
Цей протокол використовується для зв’язку з МКС, завдяки йому астронавти можуть відправляти на Землю наукові дані та пости в Twitter. У 2008 році фахівці NASA успішно передали фотографії на борт зонда Deep Impact, який знаходився в 32 млн кілометрів від Землі. І, звичайно, цим зв’язком користуються марсоходи, в тому числі Curiosity.
Швидкість міжпланетного зв’язку в порівнянні із земним поки невисока. Дані з МКС, яка знаходиться на висоті 400 км від поверхні Землі, передаються із затримкою приблизно в 0,5 с, що в 20 разів більше, ніж затримка зв’язку для кабельного інтернету. Причому на Землю сигнал передається зі швидкістю до 300 Мбіт / с, а назад – зі швидкістю 25 Мбіт / с. Щоб уявити, наскільки це повільно, потрібно подумки повернутися в початок 2000-х і включити старий модем.
Однак в 2020 році Space X почала приймати заявки на підключення до супутникового інтернету Starlink.
Здавалося б, нічого нового, супутниковий інтернет і так існує. Але зараз на орбіті перебуває не так багато супутників, і вони передають сигнал, в основному, в найбільш густонаселені точки планети.
Ілон Маск планує відправити на орбіту близько 12 000 супутників, які зможуть дати швидкий інтернет в будь-яку точку світу: на високу гору, в глибоку ущелину і навіть в той кут у вашому будинку, де не ловить взагалі нічого. Перші 60 міні-супутників вже запущені разом з ракетою Falcon 9.
Деякі експерти пророкують проекту провал, тому що користувачам потрібен стимул для переходу в Starlink. До того ж, можуть виникнути проблеми з державами на кшталт Північної Кореї, які просто заблокують доступ до «ворожого» інтернету.
Тим не менш, варто визнати, що поява міжпланетного інтернету – перспектива цілком реальна, хоч поки і без точних термінів запуску. Можливо, одного разу ми зможемо дзвонити на Місяць по Skype або пересилати меми з котиками приятелеві, який емігрував на Марс.
