Північна Корея провела випробування нової касетної бойової частини Standard Type 2 для тактичних балістичних ракет. За заявою Пхеньяна, один такий боєприпас здатний уразити територію площею до 13 гектарів.
Випробування відбулися 31 жовтня 2026 року, про що повідомило північнокорейське державне агентство KCNA. Ракету запустили з району міста Чонджу в напрямку Жовтого моря. Південнокорейські військові підтвердили, що зафіксували пуск, однак детальних характеристик ракети та її бойової частини не оприлюднили. Тому заявлені можливості нового озброєння поки ґрунтуються переважно на повідомленнях самої КНДР.
За інформацією північнокорейських розробників, боєголовка Standard Type 2 забезпечує ураження площі від 12 до 13 гектарів. Це приблизно 130 тисяч квадратних метрів, або територія, співставна з квадратом зі стороною 360 метрів. Проте йдеться не про потужність одного вибуху, а про використання касетного боєприпасу, який розсіює над ціллю велику кількість менших вибухових елементів.
Додайте GSMinfo до джерел у Google News Щоб бачити наші публікації у своїй стрічці новинОдна ракета може уражати одразу багато цілей
Касетні бойові частини працюють інакше, ніж традиційні фугасні боєголовки. Під час польоту вони розкриваються та розкидають десятки або сотні суббоєприпасів над визначеною територією. Завдяки цьому одна ракета може становити загрозу для кількох розосереджених об’єктів одночасно, зокрема військової техніки, артилерійських позицій та особового складу.
Подібні системи особливо небезпечні для великих скупчень незахищеної техніки, польових військових баз і аеродромної інфраструктури. Замість точкового ураження одного об’єкта касетний боєприпас дозволяє накривати значну площу, на якій розташовані різні цілі. Саме тому таке озброєння розглядають як один зі способів підвищення ефективності тактичних балістичних ракет.
Водночас цифра у 13 гектарів не означає, що всі об’єкти на цій території гарантовано будуть знищені. Реальна ефективність залежить від кількості суббоєприпасів, їхньої потужності, характеру розсіювання та захищеності цілей. Без незалежних результатів випробувань оцінити фактичні можливості нової північнокорейської боєголовки складно.
Північна Корея розробляє одразу чотири типи касетних боєголовок
Нинішні випробування стали продовженням програми, яку Пхеньян активно розвиває протягом 2026 року. Ще у квітні КНДР повідомляла про випробування тактичної балістичної ракети Hwasong-11Ka з касетною бойовою частиною. Тоді заявлена площа ураження становила від 6,5 до 7 гектарів, тобто майже вдвічі менше, ніж у нової Standard Type 2.
Північнокорейське ракетне управління заявило, що працює над чотирма категоріями касетних боєголовок. Вони включатимуть стандартні та спеціалізовані варіанти, призначені для різних бойових завдань. До кінця 2026 року військовим підрозділам планують надати можливість використовувати всі чотири типи.
При цьому докладні характеристики нових боєприпасів залишаються засекреченими. Невідомо, скільки суббоєприпасів містить кожна боєголовка, які саме ракети зможуть їх переносити та наскільки точними будуть удари. Також немає підтвердження початку масштабного серійного виробництва всіх заявлених модифікацій.
Чому КНДР приділяє стільки уваги касетній зброї
Розвиток такого озброєння може бути пов’язаний із прагненням Північної Кореї компенсувати обмежені можливості власної бойової авіації. У потенційному конфлікті з Південною Кореєю та США північнокорейські військово-повітряні сили навряд чи зможуть забезпечити перевагу в повітрі. Натомість балістичні ракети з касетними бойовими частинами можуть виконувати частину завдань ударної авіації.
Зокрема, йдеться про ураження аеродромів, логістичних центрів, військових баз і районів зосередження військ. Наявність різних типів боєголовок дозволила б Пхеньяну підбирати озброєння залежно від характеру цілі. Проте практична ефективність такої стратегії залежатиме не лише від характеристик ракет, а й від обсягів виробництва, точності наведення та можливостей протиповітряної оборони противника.
Касетні боєприпаси становлять особливу небезпеку і для цивільного населення. Частина вибухових елементів може не спрацювати під час падіння та залишатися небезпечною протягом багатьох років. Через це Конвенція про касетні боєприпаси забороняє їхнє застосування, виробництво та передавання державам-учасницям. Водночас ані Північна, ані Південна Корея не приєдналися до цієї угоди.
Для України розвиток північнокорейського ракетного озброєння також становить інтерес через військову співпрацю КНДР із Росією. За даними міжнародного звіту Cluster Munition Monitor 2025, в Україні вже фіксували використання касетних боєприпасів північнокорейського виробництва. Однак підтверджень передавання Росії саме нової бойової частини Standard Type 2 наразі немає.
Таким чином, останнє випробування свідчить про прагнення Пхеньяна розширити можливості своїх тактичних ракет. Водночас заявлена площа ураження залишається лише одним із показників, а справжню ефективність нового озброєння можна буде оцінити лише після появи достовірніших даних.
