Українцям надходять повідомлення про нібито неоплачений митний збір за посилку. За вимогою переказати 30 грн ховається спроба викрасти банківські дані.
Нова хвиля шахрайських повідомлень змусила «Укрпошту» звернутися до своїх клієнтів із попередженням. Зловмисники використовують ім’я поштового оператора, щоб переконати людей заплатити невелику суму за отримання відправлення. Однак замість звичайної оплати користувач ризикує передати стороннім доступ до своїх платіжних даних.
Про поширення таких повідомлень компанія розповіла на офіційній сторінці у Facebook.
Додайте GSMinfo до джерел у Google News Щоб бачити наші публікації у своїй стрічці новинЧому шахраї вимагають лише 30 гривень
Зазвичай фінансові афери асоціюються з великими сумами. Проте цього разу злочинці обрали іншу тактику. В SMS повідомляють, що посилка потребує додаткового митного оформлення, для якого необхідно внести символічний платіж — 30 гривень.
Розрахунок простий: така сума навряд чи викличе серйозні підозри, особливо якщо людина справді очікує замовлення з-за кордону.
Разом із повідомленням надходить посилання на сторінку оплати. Вона може практично не відрізнятися від сайту справжньої поштової компанії. Проте введені там номер картки, термін її дії та CVV-код отримують шахраї.
Фактично запропоновані 30 гривень є лише приводом змусити користувача розкрити банківські реквізити. Отриману інформацію зловмисники можуть використати для спроб списання значно більших сум. Особливо зростає ризик, якщо людина додатково підтвердить шахрайську операцію одноразовим кодом.
Як зрозуміти, що повідомлення несправжнє
Найважливіше — не сприймати SMS як підтвердження того, що посилка справді затримана. Навіть якщо відправлення існує, інформацію про необхідність доплати потрібно перевіряти незалежно від отриманого повідомлення.
Зробити це можна через офіційний сайт ukrposhta.ua або мобільний застосунок поштового оператора. Достатньо самостійно відкрити сервіс та перевірити статус відправлення за трек-номером.
Окремо варто звернути увагу на адресу сайту, куди пропонують переказати гроші. Незнайомий домен, додаткові символи або незвичне написання назви компанії можуть свідчити про підробку.
Подібні випадки не обмежуються «Укрпоштою». Кіберполіція вже попереджала про фальшиві сповіщення від імені служб доставки, через які аферисти збирають конфіденційну інформацію.
Що робити, якщо дані картки вже потрапили до шахраїв
Якщо користувач устиг вказати платіжні реквізити на підозрілому сайті, насамперед потрібно заблокувати банківську картку. Найшвидше це можна зробити через застосунок свого банку або зателефонувавши на його офіційну гарячу лінію.
Далі варто перевірити історію операцій та повідомити фінансову установу про можливе шахрайство. Якщо були введені паролі або коди підтвердження, необхідно також захистити доступ до онлайн-банкінгу.
У разі незаконного списання коштів слід звернутися до банку для оскарження операцій та подати заяву до Кіберполіції.
Водночас сам перехід за підозрілим посиланням ще не означає втрату грошей. Головний ризик виникає тоді, коли користувач передає платіжну інформацію або підтверджує операції, які насправді не планував здійснювати.
