Якщо дрон уже вміє нести вибухівку й наводитися на ціль, чому б не причепити до нього кулемет, який стрілятиме, а не вибухатиме? Здавалося б, досить підвісити зброю під великий безпілотник і додати камеру для прицілювання. Насправді все значно складніше, і новий ізраїльсько-американський дрон добре показує чому.
Війна в Україні довела, наскільки ефективними бувають дешеві одноразові дрони. Але навіть найкращий камікадзе має фундаментальну ваду, бо після вдалої атаки його треба замінювати новим. Тому розробники дедалі частіше шукають способи відійти від одноразовості.
Літаючий кулемет пройшов випробування
13 жовтня ізраїльський концерн Israel Aerospace Industries (IAI) та американська SIG SAUER оголосили про успішне завершення вогневих випробувань FIRE STORM 250. Дрон побудовано на платформі APUS 60, на яку встановили стабілізований дистанційно керований модуль MICROLIGHT з кулеметом M250. Замість скидання бомби чи атаки камікадзе апарат має зависати над ділянкою, спостерігати за нею, вести вогонь і повертатися до оператора.
Додайте GSMinfo до джерел у Google News Щоб бачити наші публікації у своїй стрічці новинПід час випробувань в Ізраїлі напередодні виставки AUSA 2026 у Вашингтоні дрон виявляв та ідентифікував цілі за допомогою бортової камери, а потім вражав їх з різних висот і відстаней одиночними пострілами та в напівавтоматичному режимі. Сама система не нова, її вперше показали ще на AUSA 2025. Тож випробування стали черговим етапом розвитку, але ще не підтверджують реальної бойової ефективності.
Головна проблема у віддачі
M250 це не легка стрілецька зброя, а повноцінний кулемет зі стрічковим живленням під набій 6,8 × 51 мм або 7,62 × 51 мм, який в армії США замінює старіший M249. Кожен постріл дає віддачу, що діє на весь дрон, а той і без того постійно коригує своє положення гвинтами. Якщо зброю погано стабілізувати, навіть мінімальне відхилення ствола на відстані в кілька сотень метрів обернеться великим промахом. А за даними з AUSA, FIRE STORM 250 має вражати цілі на відстані 400–600 м, працюючи на висоті близько 200 м.
Розробники розв’язують проблему поєднанням стабілізованого модуля, бортових сенсорів та алгоритмів керування польотом. Однак детальних результатів випробувань, як-от купчастості, кількості влучань чи поведінки дрона при сильному вітрі, не оприлюднили. А влучати стабільно у складних умовах значно важче, ніж просто відстрілятися на полігоні.
Три години в повітрі з 200 набоями
Важлива відмінність FIRE STORM 250 від типових мультикоптерів полягає в силовій установці. Замість акумуляторів він використовує багатопаливний двигун внутрішнього згоряння зі спеціальною трансмісією. За заявою виробника, це дає до трьох годин польоту із запасом у 200 набоїв. Увесь комплект озброєння разом із модулем MICROLIGHT, кулеметом і набоями важить близько 24 кг.
Для підрозділів, яким потрібне постійне спостереження й можливість миттєво відкрити вогонь, це суттєва перевага. Дрон злітає вертикально з передової позиції, патрулює ділянку й повертається на дозаправку без очікування зарядки акумуляторів. Утім, три години польоту не означають три години стрільби, бо 200 набоїв вистачить лише на кілька боєзіткнень.
Не перший, але витриваліший
Дрони з кулеметами існували й раніше. Ще у 2020 році турецька армія отримала систему SONGAR від ASISGUARD, яка несла 200 набоїв 5,56 × 45 мм, але трималася в повітрі лише близько 25 хвилин. Подібну філософію демонструють і наземні платформи, зокрема американський робот Hunter Wolf та український Droid TW 12.7, коли зброя переходить на безпілотну платформу, а людина лишається поза прямою загрозою. У FIRE STORM 250 рішення відкрити вогонь теж ухвалює оператор, а автоматика лише допомагає прицілюватися.
Чи має це майбутнє
Головна перевага FIRE STORM 250 може водночас стати його слабким місцем. Тривалий політ, двигун внутрішнього згоряння, складна стабілізація й важке озброєння роблять його значно складнішим і дорожчим за FPV-дрон. А сучасне поле бою насичене засобами, здатними збити навіть дорогий безпілотник. До цього додаються шум двигуна, ризик придушення зв’язку засобами РЕБ і вразливість під час зависання.
Водночас порівнювати його з камікадзе лише за вартістю однієї атаки некоректно. Сила такої системи полягає в поєднанні спостереження, розвідки й багаторазового використання зброї за один виліт. Для піхоти, якій потрібне прикриття під час пересування чи відходу, такий літаючий вогневий засіб може бути ціннішим за кілька одноразових дронів. Усе залежатиме від ціни, надійності та стійкості до протидії, а цих даних поки немає.
