Вчені знайшли спосіб різко сповільнити старіння літій-іонних батарей: 95,6% ємності після 1000 циклів

Японські вчені створили добавку, яка захищає графітовий анод літій-іонної батареї від деградації. У лабораторних тестах він зберіг 95,6% ємності після 1000 циклів.

Автор:

Дослідники Японського передового інституту науки і технологій (JAIST) запропонували спосіб значно збільшити ресурс звичайних літій-іонних акумуляторів без заміни графітового анода на новий матеріал.

Для цього вони синтезували сполуку FPTI — pentafluorophenyl thiophene imine, яку можна використовувати під час формування захисного шару на графіті. Дослідження опубліковане в журналі Energy & Fuels.

Чому взагалі старіє графітовий анод

Під час перших заряджань на поверхні графіту формується тонкий шар SEI — своєрідний бар’єр між електродом та електролітом. Він пропускає іони літію, але стримує небажані хімічні реакції.

Якщо цей шар нестабільний, батарея поступово витрачає активний літій, внутрішній опір збільшується, а доступна ємність падає.

FPTI змінює склад SEI. Фторована частина молекули сприяє утворенню шару, багатого на фторид літію, а сполуки сірки та імінні групи також вбудовуються у захисну структуру. У результаті опір SEI у дослідах знизився з 7,6 до 2,2 Ом, а опір перенесенню заряду — з 41,8 до 19,8 Ом.

Різниця стала помітною після сотень заряджань

У графіт/літієвих тестових елементах із концентрацією FPTI 4 мг/мл після 1000 циклів залишалося 95,6% максимальної ємності. За концентрації 2 мг/мл — 89,4%.

Контрольний елемент без нової добавки зберіг лише 62,7%, а помітна деградація почалася приблизно після 350 циклів.

Однак переносити ці цифри безпосередньо на батарею смартфона чи електромобіля поки рано.

Коли дослідники просто додали FPTI в повноцінний елемент із катодом NMC811, речовина збільшила опір на стороні катода й погіршила характеристики. Тому в наступному експерименті нею попередньо обробили лише графітовий анод, а сам акумулятор зібрали вже зі стандартним електролітом.

Такий прототип досяг питомої енергії близько 233 Вт·год/кг проти приблизно 130 Вт·год/кг у контрольному варіанті.

Наступним етапом мають стати випробування у більших комерційних елементах і за ширшого діапазону температур та режимів роботи. Якщо метод вдасться масштабувати, він може стати цікавим саме тому, що не потребує відмови від добре освоєного графіту — одного з найпоширеніших анодних матеріалів сучасних літій-іонних батарей.

Поділитися цією статтею
Exit mobile version