Ахіллесова п’ята кожного сучасного електромобіля ховається в моторі: потужні неодимові магніти з добавками важких рідкісноземельних металів, видобуток і переробка яких сконцентровані в лічених країнах — насамперед у Китаї. Британська компанія YASA, один з найтитулованіших розробників електромоторів у світі, отримала державне фінансування на проєкт із промовистою назвою Project Resilience («Стійкість») — створення двигунів, які цю залежність зменшать або приберуть зовсім.
Розробка піде двома паралельними шляхами. Перший — мотор з постійними магнітами, але без важких рідкісноземельних елементів на кшталт диспрозію, чиї видобуток і переробка особливо брудні й вуглецеємні: тут завдання — зберегти щільність потужності, не збільшуючи масу й габарити. Другий — радикальніший: конструкція взагалі без рідкісноземельних матеріалів для застосувань з іншим балансом ціни й характеристик. Обидві версії будуватимуться на спільній технології статора — вийде модульна архітектура, де тип ротора підбирається під конкретний автомобіль.
Козир YASA — фірмова схема з аксіальним магнітним потоком: такі мотори до чотирьох разів перевершують за питомою продуктивністю рішення в більшості серійних електромобілів, будучи приблизно вдвічі меншими й легшими. Саме ці двигуни стоять у гібридних суперкарах Ferrari та Lamborghini, а сама компанія з 2021 року належить Mercedes-Benz — тож ідеться не про стартап з презентацією, а про технологію з серійним родоводом.
Фінансування йде в межах британської програми DRIVE35 з бюджетом 4 мільярди фунтів до 2035 року: Project Resilience — один з десяти «демонстраційних» проєктів, які ділять 9 мільйонів фунтів державних коштів (разом з індустріальними внесками — понад 18 мільйонів). Умови жорсткі: працездатний прототип за 12 місяців. Поспіх зрозумілий — після того, як Пекін почав використовувати експортні обмеження на рідкісноземельні магніти як важіль у торговельних суперечках, західний автопром відчув, наскільки тонкою є ця ниточка.
Нагадаємо, залежність технологічної галузі від вузьких місць у ланцюгах постачання зараз видно неозброєним оком: раніше ми писали, як через космічні ціни на пам’ять Intel вирішила тримати у виробництві процесори п’ятирічної давнини — ринок диктує інженерії свої правила.
