У Китаї вже кілька років випробовують корабель, у якого немає постійного озброєння — тільки регулярно змінні «модулі», які то з’являються на палубі, то зникають. Судно збудували на верфі Ляонань у однойменній провінції, спустили на воду в 2023 році, а перші морські випробування пройшли в травні 2024-го. Аналітики Naval News охрестили його не бойовим кораблем у звичному розумінні, а «комплексною випробувальною платформою» — по суті, плавучою лабораторією.
Стелс тут не для маскування від радарів у бою, а радше побічний ефект конструкції: сильно нахилені поверхні корпусу й надбудови, які знижують радіолокаційну сигнатуру, — типовий підхід сучасного кораблебудування. Головна ж особливість не в обрисах, а в тому, що інженери можуть буквально «відкрутити одну систему й прикрутити іншу», перевіряючи концепції озброєння без ризику для повноцінного бойового корабля.
Найсвіжіше спостереження датоване 9 серпня: на місці, де раніше стояло протиповітряне озброєння, з’явився великий модульний блок незрозумілого призначення. Серед версій — акустична зброя, яку Китай розробляє для дезорієнтації персоналу звуковими хвилями, але аналітики схиляються до іншого варіанта: мікрохвильової зброї спрямованої енергії (HPM) проти дронів. На користь цієї версії говорить китайська система Hurricane 3000, здатна вражати безпілотники на дистанції понад 3 км без витрати жодної ракети, а торік науковці Даляньської військово-морської академії вже описували концепцію «багатошарового перехоплення» проти роїв дронів.
Логіка зрозуміла: ракетний боєзапас корабля завжди обмежений, а енергетична зброя стріляє, доки є живлення. Показово, що подібним шляхом ідуть і США, розробляючи морську версію системи Leonidas H2O для боротьби з безпілотниками. Автор Defence Blog формулює це влучно: озброєння перетворюється на модуль, який тестують мало не як пристрій, підключений до дуже дорогого комп’ютера.
Нагадаємо, тестові платформи для військового ШІ й автономних систем зараз під пильною увагою й на Заході: раніше ми писали, як експериментальний винищувач X-62A виконав 27 автономних перехоплень із даними реального бойового сенсора — ще один приклад того, як армії обкатують технології завтрашнього дня на спеціальних «літаючих» чи «плавучих» стендах, перш ніж довірити їх серійній техніці.
