Під час Холодної війни літак-розвідник США стежив за запуском радянської ракети SS-20, але екіпаж помітив не лише ракету. У небі з’явилася величезна світлова стіна, яку американські аналітики так і не змогли остаточно пояснити.
Наприкінці 1980-х років американські літаки RC-135S Cobra Ball регулярно стежили за радянськими ракетними випробуваннями. Це були спеціалізовані літаки-розвідники, призначені для збору оптичних та електронних даних про балістичні цілі. ВПС США прямо зазначають, що така інформація використовувалася, зокрема, для перевірки виконання договорів про озброєння та розвитку систем протиракетної оборони.
Під час однієї з таких місій американський екіпаж спостерігав запуск радянської ракети РСД-10 «Піонер», відомої на Заході як SS-20 Saber. Саме тоді пілоти помітили дивне явище: над територією СРСР почала швидко розростатися напівпрозора біла «стіна» або «купол» світла, яка рухалася у бік північної частини Тихого океану.
Що побачили американці
У розсекречених документах ВПС США це явище називали Dome of Light, тобто «купол світла». За описами спостерігачів, усе починалося як невелика біла сфера на горизонті. Потім вона швидко розширювалася вгору і в сторони, зберігаючи куполоподібну форму. Спочатку світлова оболонка була щільною, а згодом ставала прозорішою, і крізь неї можна було бачити зорі.
За попередніми оцінками американських аналітиків, розміри такого купола могли сягати приблизно 1900 км завширшки, а центр явища міг перебувати на висоті близько 1000 км. Більшість таких подій тривали приблизно 20 хвилин, але в окремих звітах згадувалися спостереження тривалістю до 100 хвилин.
Найдивніше полягало в тому, що явище пов’язували саме із запусками SS-20, але закономірність була неідеальною:
- «купол світла» фіксували біля запусків радянських SS-20;
- не кожен запуск цієї ракети супроводжувався таким ефектом;
- іноді світлове явище з’являлося до старту ракети;
- в інших випадках — уже після запуску;
- американські спеціалісти не мали єдиного пояснення, як саме ракета і «купол» пов’язані між собою.
Чим це могло бути
Аналітики ВПС США розглядали кілька версій. Найпростіша — незвичайний ефект від палива або роботи ракети. Інша версія — штучна іонна або хемілюмінесцентна хмара у верхніх шарах атмосфери. Подібні експерименти використовувалися для вивчення атмосфери, але документи вказують, що «купол світла» відрізнявся від відомих іонних експериментів розмірами, виглядом і тривалістю.
Була й значно тривожніша версія: СРСР міг тестувати засіб, який мав заплутати або тимчасово «засліпити» американські супутники раннього попередження чи ускладнити роботу систем протиракетної оборони. Саме ця гіпотеза зробила явище особливо цікавим для військових аналітиків.
Потенційно така технологія могла б використовуватися для:
- маскування старту балістичної ракети;
- ускладнення роботи інфрачервоних супутників;
- створення хибної або надто великої цілі для систем спостереження;
- перевірки поведінки хмар у верхніх шарах атмосфери;
- експериментів із протидією американській ПРО.
Втім, остаточно довести, що це була саме зброя або елемент протиракетної протидії, не вдалося. Розсекречені матеріали показують радше інше: американські аналітики справді сприймали явище серйозно, але не мали публічного остаточного пояснення.
Пізніше в документах згадували й можливість появи схожого ефекту під час польотів радянської міжконтинентальної ракети SS-25 Topol. Це означає, що США розглядали «купол світла» не лише як дивну особливість SS-20, а як потенційно ширшу радянську технологію або атмосферне явище, яке могло повторюватися в інших ракетних програмах.
Головна інтрига в тому, що відповідь досі залишається неповною. Це могло бути атмосферне явище, хімічний експеримент, побічний ефект запуску ракети або секретна радянська система протидії спостереженню. Але для американських пілотів, які бачили перед собою величезну світлову стіну над СРСР, це точно не виглядало як звичайний ракетний слід.
