У цих країн немає моря, але є моряки й кораблі: 5 держав без виходу до узбережжя, які все одно мають флот

Автор:

На перший погляд флот потрібен лише державам із морським узбережжям. Але у світі є країни, які не мають виходу до моря, проте утримують кораблі, моряків і навіть військово-морські підрозділи.

Військовий флот без моря звучить майже як жарт. Навіщо державі кораблі, адмірали й моряки, якщо її кордони не виходять ні до океану, ні до моря? Насправді відповідь доволі проста: не кожен флот створюється для океанських походів.

Для багатьох країн річки, озера та внутрішні водні шляхи мають стратегічне значення. Через них іде торгівля, постачання, контроль кордонів, боротьба з контрабандою та навіть військові операції. А в окремих випадках флот ще й має символічне значення — як нагадування про втрачене узбережжя.

Чому флот може бути потрібен без моря

Такі країни утримують не океанські есмінці чи авіаносці, а переважно річкові та озерні флотилії. Їхні завдання набагато практичніші:

  • патрулювання великих річок і озер;
  • охорона кордонів;
  • боротьба з контрабандою та наркотрафіком;
  • захист торгового судноплавства;
  • допомога під час повеней;
  • розмінування водних шляхів;
  • перевезення військових і вантажів у важкодоступні райони.

У деяких країнах такі підрозділи є частиною армії, в інших — мають окремі традиції, форму, звання та навчальні заклади.

КраїнаДе діє флотиліяНавіщо потрібна
Болівіярічки Амазонського басейну, озеро Титикакасимвол утраченого моря, патрулювання, боротьба з контрабандою
Парагвайрічки Парагвай і Параназахист торгівлі, контроль судноплавства
УгорщинаДунайрозмінування, патрулювання, боротьба з наслідками повеней
СербіяДунай, Сава, Тисаоборона внутрішніх водних шляхів, десантні операції
Монголіяозеро Хубсугулісторична флотилія, нині переважно цивільне використання

Болівія: флот як символ утраченого узбережжя

Найвідоміший приклад — Болівія. Сьогодні ця країна не має виходу до моря, але в XIX столітті володіла узбережжям Тихого океану. Після Тихоокеанської війни 1879–1884 років Болівія втратила прибережний департамент Літораль і з того часу фактично опинилася «замкненою» всередині Південної Америки.

Болівія: флот як символ утраченого узбережжя

Попри це, країна не відмовилася від флоту. Для Болівії військово-морські сили стали не лише практичним інструментом, а й частиною національної пам’яті. Щороку 23 березня там відзначають День моря, проводять паради, а військові у морській формі нагадують: держава й досі вважає втрату узбережжя історичною несправедливістю.

Втім, болівійський флот — не лише символ. Його катери патрулюють річки басейнів Амазонки та Ла-Плати, допомагають боротися з контрабандою, незаконним видобутком корисних копалин і наркотрафіком. Окреме значення має озеро Титикака — одне з найвисокогірніших судноплавних озер світу, яке Болівія ділить із Перу.

Парагвай: флот без моря, але з реальною роботою

На відміну від Болівії, Парагвай утримує флотилію не через символіку, а через географію. Країна не має морського узбережжя, але її економіка значною мірою залежить від річок Парагвай і Парана.

Солдати фотографують канонерку ARP Paraguay (C-1) Військово-морських сил Парагваю

Саме через ці водні артерії проходить значна частина зовнішньої торгівлі. Якщо рух річками буде заблокований, країна отримає серйозні економічні проблеми. Тому парагвайські військово-морські сили патрулюють річки, охороняють судноплавство, борються з незаконним рибальством, контрабандою та наркотрафіком.

Під час повеней кораблі флоту часто стають єдиним способом доставити людей, продукти, медикаменти та рятувальників у затоплені райони.

Угорщина і Сербія: Дунай як стратегічна артерія

Угорщина втратила вихід до моря після Першої світової війни та Тріанонського договору 1920 року. Але Дунай залишився надзвичайно важливим для країни. Тому Угорщина зберегла річкові військові підрозділи.

Їхні завдання — патрулювання, забезпечення безпеки судноплавства, будівництво переправ і розмінування. Особливо важливою є робота зі старими боєприпасами часів Другої світової війни, які досі знаходять у руслі Дунаю.

Схожа ситуація і в Сербії. Після розпаду союзу з Чорногорією у 2006 році країна остаточно втратила вихід до Адріатичного моря. Проте річкова флотилія залишилася. Сербські військові діють на Дунаї, Саві та Тисі, проводять навчання з висадки десанту, наведення переправ і захисту мостів.

Для Сербії річковий флот — це не екзотика, а частина системи оборони внутрішніх водних шляхів.

Монголія: найцікавіший історичний приклад

Монголія часто потрапляє до списків найнеочікуваніших «морських» держав. Країна розташована між Росією та Китаєм і не має виходу до моря. Проте в минулому там існувала невелика державна флотилія на озері Хубсугул.

Її використовували для перевезення вантажів, людей і патрулювання. У західній пресі це іноді жартома називали військово-морським флотом Монголії. Сьогодні повноцінного військового флоту в Монголії фактично немає, а судна виконують переважно цивільні функції. Але сам історичний факт залишається дуже незвичним.

Отже, флот без моря — це не абсурд. Для одних країн він є символом утраченого узбережжя, для інших — способом контролювати річки, кордони й торгівлю. І хоча такі флотилії не ходять океанами, у своїх умовах вони можуть бути не менш важливими, ніж класичні військово-морські сили.

Поділитися цією статтею
Exit mobile version