Вчені виявили незвичайну здатність морського огірка, яка може змінити уявлення про межі регенерації живих тканин. Дослідники з’ясували, що фрагменти тканин цієї морської істоти не лише виживали після відокремлення від тіла, а й залишалися активними та продовжували рости впродовж кількох років у звичайній морській воді.
Йдеться про алого морського огірка Psolus fabricii — представника голкошкірих, до яких також належать морські зірки та морські їжаки. Саме ця група тварин давно відома своєю здатністю до регенерації. Однак раніше вважалося, що тканини, які відокремилися від тіла, зрештою відмирають або розкладаються.
Нове спостереження показало інше. Деякі фрагменти тканин, узяті з амбулакральних ніжок, тіла та щупалець морського огірка, не загинули навіть через кілька тижнів. Більше того, з часом вони почали демонструвати ознаки загоєння, росту та перебудови.
Тканини жили понад три роки
Найбільше дослідників здивувало те, що тканини залишалися життєздатними не в стерильних лабораторних умовах, а у звичайній природній морській воді. Така вода містить бактерії, органічні речовини та безліч мікроорганізмів, тому її складно назвати “чистим” середовищем для експериментів.
Попри це, тканини не зруйнувалися. Вони продовжували проявляти активність, а вчені зафіксували ознаки клітинної диверсифікації, роботи імунної системи та реорганізації структури тканини. За однією з версій, фрагменти могли отримувати поживні речовини з морської води, зокрема поглинаючи розчинені амінокислоти.
Учені підкреслюють: повноцінного нового морського огірка з таких тканин виростити поки не вдалося. Тобто це не означає, що відокремлена частина тіла може перетворитися на нову тварину. Але сам факт, що тканина роками не гине, а загоюється і змінюється, уже є надзвичайно важливим.
Чому це важливо для медицини
Відкриття може стати новою моделлю для досліджень у сфері регенеративної медицини. Якщо вчені краще зрозуміють, як тканини морського огірка виживають у складному природному середовищі, це може допомогти у вивченні загоєння ран, регенерації тканин та антимікробного захисту.
Особливо цікаво те, що ці фрагменти не потребували стерильних умов, у яких зазвичай вирощують клітинні культури. Наприклад, відомі “безсмертні” клітинні лінії на кшталт HeLa можуть довго розмножуватися в лабораторії, але лише за суворого контролю середовища. У випадку з морським огірком тканини виживали у набагато природніших і складніших умовах.
Результати дослідження опубліковані в журналі Science Advances. Автори вважають, що відкриття відкриває новий напрям для вивчення біологічної стійкості, довговічності клітин і механізмів регенерації.
