Пухнаста бульбашка: як Лабубу стали іграшковою манією — і чому ажіотаж “здувся”

Колекційні іграшки Лабубу пройшли класичний шлях спекулятивного тренду: дефіцит, черги, перепродажі, підробки, шалені ціни — і різке охолодження після збільшення виробництва.

Ще недавно Лабубу були всюди. Їх чіпляли на сумки, показували в TikTok, виставляли у вітринах, перепродавали з націнкою та обговорювали як новий символ колекційної моди. Маленькі пухнасті фігурки з ельфійськими рисами й гострими зубами стали не просто іграшками, а об’єктом полювання.

Та тепер ажіотаж помітно стих. Пошуковий інтерес до Лабубу у світі різко впав, черги біля магазинів стали коротшими, а вторинний ринок, де перекупники заробляли на дефіциті, втратив колишній розмах. Історія Лабубу дедалі більше нагадує не просто модний тренд, а маленьку фінансову бульбашку — тільки замість акцій, криптовалют чи нерухомості в центрі опинилася плюшева іграшка.

Як Лабубу стали дорожчими за здоровий глузд

Секрет успіху Лабубу був у поєднанні кількох факторів: впізнаваного дизайну, обмеженої доступності, ефекту «сліпих коробок», соцмереж і бажання отримати рідкісний екземпляр раніше за інших. Коли попит перевищує пропозицію, а навколо товару формується культ, ціна швидко відривається від реальності.

Саме це і сталося. Звичайні фігурки купували не лише для колекції, а й для перепродажу. Рідкісні версії коштували в рази дорожче за стартову ціну, а великі моделі перетворилися на предмети престижу. Наприклад, 40-дюймовий Mega Лабубу у лондонському магазині Pop Mart оцінювали приблизно у £850, або близько $1150. А на китайському аукціоні великий Лабубу «у людський зріст» продали за $150 тис.

На цьому етапі ринок уже жив не лише любов’ю фанатів. У гру зайшли перекупники, колекціонери, випадкові покупці та ті, хто вірив, що Лабубу можна швидко перепродати дорожче. Так працює майже будь-яка спекулятивна манія: люди купують не тому, що річ їм потрібна, а тому, що очікують подальшого зростання ціни.

Підробки, перенасичення і кінець дефіциту

Там, де з’являються великі гроші й дефіцит, швидко виникають підробки. У випадку з Лабубу вони навіть отримали окрему назву — «лафуфу». Відрізнити копію від оригіналу іноді можна за дрібницями: якістю фарбування, формою обличчя, швами або навіть кількістю зубів. У справжнього Лабубу їх має бути дев’ять.

Підробки стали настільки масовими, що перетворилися на окрему проблему для ринку. У Британії у 2025 році на кордоні вилучали партії контрафактних іграшок на мільйони фунтів, і значна частина з них припадала саме на фейкові Лабубу.

Але головний удар по ажіотажу завдала не конкуренція підробок, а сама Pop Mart. Компанія різко збільшила виробництво плюшевих іграшок — за оцінками, приблизно у десять разів, до десятків мільйонів одиниць на місяць. І це змінило все.

Коли товар перестає бути дефіцитним, перепродажі з великою націнкою втрачають сенс. Покупці більше не готові переплачувати, якщо шанс придбати іграшку в офіційному магазині стає значно вищим. Саме тому вторинний ринок почав охолоджуватися, а навколо Лабубу стало менше істерії.

Для Pop Mart це може бути навіть позитивним сценарієм. Компанії важливо не залишитися брендом одного хіта. Якщо Лабубу надто довго залишалися б центром спекулятивного ажіотажу, це могло б створити ризик: інвестори бачили б не стабільний бізнес, а залежність від одного трендового персонажа.

Історія Лабубу показує, що бульбашки можуть виникати будь-де. Не лише на біржах і крипторинку, а й у світі іграшок. Достатньо дефіциту, соцмереж, емоційного дизайну й натовпу людей, які бояться не встигнути купити.

Лабубу, ймовірно, не зникнуть повністю. У них залишаться фанати, колекціонери та рідкісні моделі, які коштуватимуть дорого. Але епоха масової істерії, коли кожна нова партія розліталася миттєво, схоже, вже минає.

Поділитися цією статтею
Exit mobile version