За неповні 24 роки поточного століття стався найдовший крок у розвитку різних технологій, які допомагають нам жити. Буквально в “нульові” ми користувалися кнопковими телефонами з монохромним дисплеєм, зв’язок був не скрізь. А через якихось 10 років з’являються високотехнологічні смартфони, які замінюють комп’ютер. Поговоримо про десять найбільш проривних технологій 21 століття. Смартфони та комп’ютери не розглядатимемо – тут і так все зрозуміло, а копнемо трохи глибше.
Високошвидкісний інтернет
На початку цього століття для більшості доступ в інтернет був якоюсь дивиною. Швидкість підключення залишала бажати кращого, переважна більшість користувачів підключалися до мережі через телефонний модем – швидкість становила не більш як 56,6 Кбіт/сек. Та й доступ оплачувався по годинах, і це було дуже дорого. Були також будинкові мережі – просто прокидали дріт між будинками і об’єднували комп’ютери сусідів в одну мережу. Особисто автор цього блогу був користувачем такої локальної мережі, і в ній навіть був доступ в Інтернет. Але швидкість була всього 64 Кбіт/сек приблизно на 100 комп’ютерів, пошта перевірялася кілька хвилин, зате працювала ICQ, де можна було поспілкуватися.
Потім технології стали бурхливо розвиватися – телефонні лінії модернізувалися для роботи з технологією xDSL, з’явився безлімітний інтернет зі швидкістю кілька мегабіт. А трохи пізніше багатоквартирні будинки стали підключати за допомогою оптоволоконних ліній. Зараз уже швидкістю 1 Гбіт/сек нікого не здивуєш – провайдери проводять оптику прямо до квартири.
З появою високошвидкісного і безлімітного інтернету наше життя змінилося – зараз абсолютно всі процеси прив’язані до доступу в мережу.
Розвиток мобільного зв’язку
Паралельно з дротовим доступом у мережу розвивалася і бездротова технологія мобільного зв’язку. Колись швидкість була дуже маленька, і з’єднання обривалося. Але прогрес не стояв на місці, і з’явився стандарт 4G, який дає досить хорошу швидкість і стабільний доступ до мережі.
Не за горами і 5G. Швидкість 4G для рухомих пристроїв становить 100 Мбіт/сек, для стаціонарних у дослідних умовах можна “вичавити” до 1 Гбіт/сек. А ось 5G “з коробки” бігає до 20 Гбіт/сек.
І тут ми спостерігаємо цікаву картину: коли впровадять 5G, за фактом дротовий інтернет буде не потрібен, більшість комунікацій просто не дадуть швидкість до 20 Гбіт/сек., а модернізувати їх просто не буде сенсу. 5G прискорить наше життя і дасть нове життя іншим технологіям, що розвиваються, таким як безпілотні автомобілі та роботи.
Блокчейн
Якихось десять років тому ніхто не звертав уваги на криптовалюти – здавалося, це якась іграшка в руках бородатих айтішників. Але щойно вартість Біткоїна почала зростати, він привернув своєю технологією найрізноманітніші галузі. Скажімо так, не сам Біткоїн, а технологія його отримання – блокчейн.
Ось уявімо, що у вас є якийсь файл на комп’ютері. Ви можете зробити багато-багато копій цього файлу, відправити різним людям, які, своєю чергою, можуть зробити ще нескінченну кількість копій. А технологія блокчейн працює децентралізовано: скажімо, у вас є якась інформація, яка належить тільки вам, і ви передаєте цю інформацію. І все – у вас цієї інформації не буде, її неможливо скопіювати і розмножити.
Наприклад, якщо ви користуєтеся банківським рахунком і відправляєте гроші, то роль посередника виконує банк. У випадку з блокчейном банк не потрібен – гроші знаходяться у вашому криптогаманці і можуть бути передані іншому користувачеві блокчейн-мережі.
Тому технологію блокчейну використовують фінансові організації, адже за її допомогою можна передати будь-яку інформацію, не боячись, що її буде підроблено або скопійовано. Технологія може бути використана в найрізноманітніших галузях: від фінансової сфери до зберігання дуже важливих даних. Зараз криптовалютами активно цікавиться уряд різних країн, це може стати альтернативною платіжною системою.
Штучний інтелект
В останні кілька років стали активно розвиватися нейромережі. Люди створили нейронні цифрові моделі, які можна навчити робити найрізноманітніші завдання. Штучний інтелект може писати розповіді, малювати картинки, вигадувати сюжети, відповідати на запитання, модерувати коментарі, аналізувати найрізноманітніші дані.
І це далеко не іграшка – зараз за допомогою ШІ управляються складні технічні системи у виробництві. Також штучним інтелектом користуються для моделювання найрізноманітніших ситуацій. Мине час, і нейромережа витіснить з ринку праці безліч найрізноманітніших професій, як це було на початку 20 століття, коли з’явилися верстати.
Штучний інтелект розвивається семимильними кроками – часом зображення, які він намалював, неможливо відрізнити від реальної фотографії, також він може знімати фільми і створювати найрізноманітніших персонажів. Уже актори бояться, що ШІ і діпфейк замінять їх у фільмах – живі люди будуть просто не потрібні, нейромережа може створити будь-який дорогий трюк.
Тут варто розуміти, що штучний інтелект – це узагальнююче поняття. Немає такого комп’ютера або сервера, де знаходиться алгоритм. Технологія може бути вбудована навіть у компактний пристрій, наприклад, ШІ непогано допомагає робити якісні зображення в смартфоні. Для тих, хто хоче почитати чи подивитись, що таке ШІ, можна “загуглити” закордонний ChatGPT або Giga Chat вітчизняного виробництва.
3D-принтери
Зовсім недавно з’явилася технологія 3D-друку – спеціальний пристрій створює матеріальний об’єкт за заданим кресленням. Але саме в 21 столітті вона стала серійною, тепер кожен може дозволити собі невеликий 3D-принтер додому. Друк може здійснюватися за допомогою найрізноманітніших матеріалів – від полімерів до металу. Більшість 3D-принтерів використовують фотополімер – спеціальний матеріал, який під час нагрівання дає змогу створити деталь будь-якої форми. 3D-принтер друкує вироби пошарово – шар за шаром – і здатний створювати предмети та деталі будь-якої форми.
Якщо спочатку 3D-принтери використовували для прототипування, то зараз на принтерах друкують навіть цілі будинки. Безсумнівно, майбутнє за 3D-принтерами – вони активно з’являються на виробництві та дають змогу створити буквально все, що завгодно.
IoT або інтернет речей
Не будемо кидатися різними термінами, а скажемо просто: IoT за фактом являє собою розумні пристрої, які з’єднані один з одним у мережу. Наприклад, система розумного будинку належить до IoT. Бурхливий розвиток бездротових мереж і комп’ютерних технологій призвів до того, що навіть банальний електричний чайник може управлятися за допомогою мобільного застосунку. Навіщо це потрібно? Ну, наприклад, щоб підігріти або закип’ятити воду, не встаючи з дивана.
Пристрій IoT являє собою девайс, який працює в мережі і може взаємодіяти з іншими пристроями. Наприклад, датчик протікання підлоги зафіксував появу води – система одразу передає команду на розумні засувки, які перекривають воду. А якщо спрацював пожежний датчик, то система надішле інформацію в пожежну охорону.
Зараз йде тенденція на створення найрізноманітніших розумних пристроїв – від лампочки і до складних систем управління водопостачанням. За фактом, і розумний автомобіль є одним із пристроїв IoT.
Смарт-годинники
Варто згадати і цей гаджет. Розвиток технологій дав змогу створити розумні годинники, які показують не тільки час, а й стежать за станом здоров’я. До того ж із кожною новою моделлю параметри фізичної активності відстежуються все краще й краще.
Головна фішка розумного годинника – інфрачервоний сенсор, який за кровотоком відстежує різні параметри: пульс, артеріальний тиск, рівень насичення киснем крові. Також різні датчики можуть розуміти, чим займається власник девайса: бігає, спить, плаває або катається на велосипеді.
Такий гаджет допомагає на ранніх стадіях виявити захворювання серцево-судинної системи, хоч і не є медичним виробом. Професійні спортсмени використовують смарт-годинник для аналізу тренувань і поліпшення фізичних показників здоров’я.
Що тут можна сказати? Багато хто навіть не знав свій тиск і пульс, а зараз стали стежити за здоров’ям ретельніше. Крім функцій, що відстежують здоров’я, такий гаджет також взаємодіє зі смартфоном і допомагає власнику робити ті справи, заради яких потрібно витягувати з кишені смартфон.
Віртуальна реальність
Пристрої зазвичай складаються з шолома і найрізноманітніших датчиків, які допомагають людині відчути всю повноту віртуальної реальності. Багато хто скаже: це іграшка! Але ні – за допомогою технологій віртуальної реальності можна моделювати найрізноманітніші події.
За допомогою систем віртуальної реальності можна навчати – від водіїв до космонавтів. Усе залежить від програмного забезпечення, яке може створити практично будь-яку віртуальну подію.
Розвиток систем віртуальної реальності дає змогу проводити процес навчання безпечніше в найскладніших для людини умовах – і це, безсумнівно, великий плюс.
Програмне забезпечення
Тут можна сміливо віддати данину розробникам: у цьому столітті з’явилися кілька десятків мов програмування для найрізноманітніших потреб. Програмування одночасно ускладнилося і спростилося: створено інструменти (фреймворки), на яких навіть програміст-початківець може побудувати швидко практично будь-який проект. Водночас самі мови ускладнюються: об’єктно-орієнтоване програмування сильно еволюціонувало за останні кілька років.
Якщо в минулому столітті, щоб почати програмувати, потрібно було мати інженерну освіту, то зараз почати розробку може людина навіть без технічної освіти. А які створені інструменти для допомоги програмісту? Якщо раніше це був звичайний блокнот, то сучасні інструменти полегшують життя розробникам і часто засновані на нейромережах. А взяти самі нейромережі? Так вони можуть видавати цілком собі робочий код і чудово допомагають розробникам.
Як підсумок скажемо: програмне забезпечення не стоїть на місці і йде в ногу з часом з апаратним забезпеченням.
Акумулятори
Варто згадати і технічний прорив в акумуляторному середовищі. З кожним роком інженери створюють дедалі ємніші акумулятори, які живлять не тільки звичні нам гаджети, а й електроінструмент і транспорт. Адже якихось 20 років тому неможливо було уявити собі дриль або потужний гайковерт на акумуляторі – тільки дротовий. А зараз на батареях можна зустріти дуже потужний інструмент.
Ну і, звісно ж, електромобіль. Сучасний електромобіль здатний проїхати на 1 заряді акумулятора приблизно 500-700 км, і це дуже хороший результат. Крім електричної тяги, такі автомобілі просто напхані різними датчиками і часто мають автопілот або саппорти для паркування.
До речі, тут не тільки стався прорив у самій будові акумулятора, великий внесок також внесло створення контролерів і зменшення енергоспоживання пристроями.
Який висновок? Технології не стоять на місці, вони бурхливо розвиваються. Якщо 20 років тому на камеру смартфона можна було зробити фотографію з дуже низькою роздільною здатністю і високою зернистістю, то на сучасний смартфон можна зняти касовий кліп.
-
-
-
-
