Першого вересня 2023 року Україна перейшла на новоюліанський церковний календар. У підсумку дні православних свят змінилися, що у багатьох українців викликало певне нерозуміння. Звісно, зміщені не всі дати, та й парафії мають можливість самостійно вирішувати, за яким календарем їм жити. Але знати про ці зміни все ж варто.
Святкова мозаїка календаря
Як православна, так і греко-католицька церкви кілька сотень років святкували особливі дати згідно з юліанським календарем, який відрізняється від сучасного тим, що відстає на 13 днів. Тепер усі неточності виправлено, і українцям доведеться адаптуватися до нових дат.
Такі “рухомі” свята, як Великдень, Вербна неділя, Господнє Вознесіння і Трійця, залишаться незмінними, оскільки їхні дати визначаються за місячним календарем. При цьому християни східного і західного обрядів відзначатимуть церковні урочистості окремо. Одні залишили стару методику обчислення, інші — вважали за краще перейти на нову систему.
Впізнавані дати на новий лад
Найбільшою зміною для українського народу стало Різдво. Тепер його святкують 25 грудня замість звичного 7 січня. Також зміняться:
- Обрізання Господнє — нова дата 1 січня замість 14.
- Благовіщення — 25 березня (раніше 7 квітня).
- Великий піст — залежно від обряду відбувається в період з 14/02 по 30/03 або з 18/03 по 4/05.
- Вербна неділя — у 2014 році відзначена в церковному календарі 24 березня, у східних обрядах ця дата зміщена на 28 квітня.
- Медовий Спас — відзначається 1-го серпня замість 14 числа.
Важливо, що збереження старого календаря або перехід на новий варіант — право кожного вірянина. Окремі громади можуть відзначати в один день, інші в інший. Вибір залишається завжди за вами. Деякі українці приймають рішення святкувати великі церковні дати двічі. У календарі практично кожен день має значення, головне, щоб щіра віра була у вашому серці.
-
-
-
-
