Українці станом на весну 2023 року побили всі можливі рекорди за комунальними боргами. Дійшло до того, що Держстат просто перестав публікувати статистику щодо заборгованості українців. Адже загальна сума несплачених рахунків вже перевищила 50 млрд. грн. Як комунальники будуть стягувати борги та які санкції загрожують злісним неплатникам?
Чому українці не платять за комуналку?
Варто зазначити, що зростання заборгованості за комуналку наприкінці опалювального сезону – стандартна ситуація. Проте чимало компаній-постачальників комунальних послуг все одно скаржаться на значне погіршення платіжної дисципліни українців. На цьому наголосив генеральний директор енергокомпанії Yasno Сергій Коваленко, який зазначив, що як тільки перебої зі світлом припинилися, споживачі масово перестали за нього платити.
Не краща ситуація і з оплатою інших компослуг. Зокрема українці заборгували близько 35 млрд. грн за опалення, водопостачання, водовідведення, обслуговування прибудинкової території та навіть за вивіз сміття. У значній мірі це пов’язано зі складною матеріальною ситуацією громадян, чимало з яких через війну втратили роботу і тепер просто не мають коштів на оплату комунальних послуг.
Ще кілька мільйонів українців виїхали за кордон і перестали оплачувати свої рахунки за квартиру, вважаючи, що в цьому немає ніякої потреби. Хоча нульове використання води, газу та електрики не звільняє від оплати решти комунальних послуг, які надаються в загальному порядку мешканцям всього будинку. Зокрема це стосується централізованого опалення, обслуговування прибудинкової території та вивезення сміття.
Та якою б не була причина накопичення заборгованості, комунальники рано чи пізно почнуть вимагати у споживачів погасити її. Причому методи, якими вони будуть діяти, можуть виявитися дуже неприємними.
Як комунальники будуть «вибивати» борги?
Оскільки під час дії військового стану припиняти постачання будь яких комунальних послуг українцям заборонено, то комунальники будуть діятимуть методами. Спершу вони будуть регулярно нагадувати споживачам про їх заборгованості. Зокрема надсилати листи та розміщувати списки боржників з їх іменами за місцем проживання.
Коли борг сягне більш істотної суми, наприклад кілька десятків тисяч гривень, справа може дійти до суду. Доречі судді у таких справах майже завжди встають на бік комунальників. Тож в результаті споживачу доведеться сплатити не лише заборговану суму, але й чималий відсоток з неї на користь позивача. До того ж на його плечі ляже оплата судового збору, що зазвичай становить 2-3 тис. грн.
Якщо у боржника немає грошей або ж він просто відмовляється сплатити борг, йому можуть заморозити банківський рахунок чи конфіскувати частину майна, наприклад машину, меблі і навіть посуд. Конфісковане майно буде продано на торгах, а виручена сума піде на оплату комуналки. В деяких випадках навіть конфісковують житло, але таке трапляється вкрай рідко.
До речі на деяких українців комунальники не можуть подати в суд, скільки б вони не заборгували. Зокрема недоторканими вважаються мешканці окупованих регіонів, територій де тривають бойові дії або де вони завершилися менше 3 місяців тому.
-
-
-
-
