Китай продовжує залишатися лідером за чисельністю населення світу. У країні проживає понад 1,4 мільярда людей. У цьому столітті річні темпи зростання чисельності населення Китаю постійно знижуються . Натомість паралельно росте середній вік людей – він наближається вже до 40 років. Число жителів Китаю можна порівняти у сумі з усією Африкою – і воно буде більшим.
Коли Китай став найгустонаселенішою країною світу
ООН веде підрахунок населення світу з 1950 року. Але є дані з минулого: за сто років до цього близько 40% всього населення світу вже проживало в Китаї. Чисельність населення Китаю 1850-го становила близько 432 млн осіб. Вже тоді людей у Китаї було більше, ніж зараз у США (334 млн.). Хоча США – одна з трьох найбільш густонаселених країн світу (нижче за Китай та Індію).
Населення Індії зростає останні 70 років. 1950 року воно становило приблизно 350 мільйонів чоловік. За цей час додалося понад мільярд (тепер – 1,4 млрд). Цифру в мільярд населення Індія переступила 1997-го.Передбачається , що до 2050 року в Індії проживатиме 1,65 мільярда людей. Поки що лідером усіх рейтингів, як і раніше, залишається Китай.
Чому саме китайців так багато і які фактори на це впливають
Китай лідирує серед азіатських країн за площею (понад 9,5 млн км²) і входить до трійки світових країн за цим показником. Більшість китайців живуть на цій території, але близько 10 мільйонів людей переїхали до інших держав. За історію їх налічується 60 мільйонів. На чисельності населення всередині Китаю все це ніколи не позначалося.
Як Китай став лідером і чому досі залишається першим за чисельністю населення:
- Так склалося історично – Китай існує та розвивається понад п’ять тисяч років;
- Китай ще в давнину виробляв достатню кількість урожаю;
- Там була низька еміграція населення;
- М’який клімат та родючі землі (і навіть їхня оренда в інших країнах);
- Ставлення до шлюбу: раніше розлучення у Китаї ніколи не вважалося нормою.
- Політика країни у XX столітті: багато людей = сильна нація;
- Високий рівень життя та низька смертність протягом кількох десятиліть;
- Відсутність обмежень та заохочення народжуваності до 1980 року;
- Демографічний вибух, який довелося зупиняти штучно;
- Розвинена система охорони здоров’я та зростання економіки (зараз – у трійці за ВВП).
У Китаї ці чинники склалися разом – для інших країн вони характерні лише окремо. Весь цей час Китай залишався багатонаціональною країною. Зараз там налічується близько 56 різних національностей, але їх більшу частину (понад мільярд) складають ханьці. Це група сино-тибетської сім’ї – вона посідає перше місце серед усіх народів землі.
Збереження економічної стійкості Китаю було неможливо у ситуації демографічного вибуху. Тому країна почала заохочувати пізні шлюби та пізніше дітонародження. Ще Китай завжди пов’язував власну демографічну ситуацію та світову. Вважається, що навіть із зниженням темпів зростання населення Китаю світове населення зросте до 12 мільярдів до 2100 року.
