Історія розвитку стандартів стільникового зв’язку йде по колу. Після створення базових релізів UMTS і LTE вже через кілька років з’являлися їх оновлення, які суттєво покращують характеристики передачі даних. Так само буде з 5G. Вже 2023 року розпочнеться робота над 5G+ або, по-іншому, 5.5G. Але напрямок розвитку буде принципово іншим.
Ідея, що лежить у основі 3G+ та 4G+, проста: об’єднати можливості кількох частотних смуг оператора для покращення швидкостей. У UMTS ця технологія називається Dual Carrier , тобто подвійна несуча. Коли ця технологія працює ресурси відразу двох смуг по 5МГц поєднуються в один пул, що може дати двократне зростання швидкостей передачі даних.
Згодом з’явилася можливість об’єднувати три несучі, хоча пристроїв, які підтримують цю технологію дуже мало, і мало хто з операторів її активував.
У 4G+ головним нововведенням також було поєднання частотних смуг, але під іншою назвою: Carrier Aggregation – агрегація каналів. Однак, на відміну від попереднього покоління стільникового зв’язку, у 4G вже можна об’єднувати до 5 каналів в один пул. Мало того, кожен канал може бути шириною до 20 МГц, на відміну від 5 МГц в 3G.
Таким чином, сумарний частотний пул в 4G+ може досягати 100МГц в DL, у той час як у 3G+ було лише 10МГц. Саме завдяки цьому швидкості у стандарті LTE можуть перевищувати 1 Гбіт/сек.
Але навіть у базовому варіанті 5G швидкості вже можуть сягати 10 Гбіт/сек. Звісно ж, без поєднання частотних ресурсів не обійшлося. Цю “фішку” – Carrier Aggregation включили вже до базового стандарту. Крім цього, зі старту є безліч варіантів об’єднання ресурсів з 4G, що дає певні переваги щодо покриття та швидкостей.
Проте робота над 5G+ запланована. Розробники вирішили переламати традиції і не гнатимуться за швидкостями . Саме це і є головна відмінність цього “плюсу” від “плюсів” у 3G та 4G.
Головними напрямками розвитку 5G будуть покращення точності позиціонування, збільшення часу роботи на одному заряді, зниження вартості пристроїв, покращення покриття у приміщеннях.
