Де починається всесвіт

Немає людини, яку не захоплювало б усипане зірками небо. І кожен напевно замислювався над питанням «а чи був у Всесвіті початок?»

Д. Блок, професор астрономії каже: «Ідея, що колись Всесвіт не існував, завжди сприймалася в багнети». Але в останні десятиліття з’явилося достатньо доказів, щоб повірити в те, що Всесвіт мав початок. На сьогоднішній день практично всі вчені приходять до висновку, що Всесвіт з’явився завдяки вибуху, після якого матерія почала поширюватися в різних напрямках.

Що привело вчених до такого висновку?

Теорія Ейнштейна про те, що Всесвіт або розширюється, або стискається, йшла врозріз із загальноприйнятою на той час теорією стаціонарного Всесвіту. Ейнштейн увів у свої розрахунки величину, яку назвав «космологічною постійною». Цим він намагався узгодити свою теорію про те, що вважалося тоді науковою істиною.

Але вже через 4 роки Ейнштейн нагромадив достатньо доказів, щоб визнати свою поправку «найбільшою помилкою». Такі докази з’явилися, коли в астрономічній обсерваторії в Каліфорнії було встановлено 100-дюймовий телескоп. Спостереження Всесвіту в цей телескоп довели, що він справді розширюється.

До цього виходило розглянути лише деякі зірки Чумацького Шляху. Спостерігалися також розпливчасті плями, відомі як туманності, але брали їх за газоутворення. Але за допомогою цього потужного телескопа з’ясувалося, що це не газоподібна матерія, а подібні до нашої галактики. На сьогоднішній день налічується до 125 мільярдів галактик, кожна з яких містить мільярди зірок.

Далі з’ясувалося, що ці галактики віддаляються від нас. І що далі знаходяться галактики, то швидше вони віддаляються від нас. Швидкість віддалення галактик вчені визначають за допомогою спектрографа. Світло, що походить від далеких зірок, пропускається через призму, розкладається при цьому на різні колірні складові.

Світло від об’єкту, що віддаляється, червоне. Його називають червоним зміщенням. А світло від об’єктів, що наближаються, фіолетове. Відповідно його називають фіолетовим зміщенням. Було помічено, що тільки за винятком кількох близьких нам галактик, решта мають червоне зміщення. Так і з’ясувалося, що галактика розширюється, причому за певними законами. Швидкість розширення визначається ступенем червоного зміщення спектра.

Якщо розглянути зворотний процес розширення нашого Всесвіту, ніби все це знято на плівку, то можна побачити, як Всесвіт не розширюється, а стискається. І зрештою, він повернувся б у початкову точку. З цього можна сміливо робити висновок, що колись у Всесвіті був початок.

Ще зовсім недавно вважалося, що Всесвіт не мав початку. Фрейд Хойл, наприклад, стверджував, що якби «великий вибух» був, то він мав залишити свій слід у вигляді реліктового випромінювання. Пізніше вчені Арно Пензіас та Роберт Вільсон відкрили фонове випромінювання – відблиски спалаху після «великого вибуху». Здавалося, що після цього теорію Великого вибуху було доведено.

Але після цього відкриття виникали нові питання. Якщо теорія Великого вибуху вірна, чому немає слабких неоднорідних розподілів цього випромінювання? Щоб утворилися Галактики, були потрібні більш холодні і щільні зони, де матерія могла б стискатися. Але експерименти зроблені астрономами не виявили таких неоднорідностей.

Пізніше, коли було запущено супутника, відкриття, зроблені ним, стали історичними. З’ясувалося, що дрібна хитка була тою неоднорідністю, яка залишилася в просторі після Великого вибуху.

Те, що Всесвіт мав початок, говорить на користь того, що він був створений. Вчений Пензіас, який брав участь у відкритті фонового випромінювання, робить висновок, що ці відкриття призводять до унікального висновку: Всесвіт був створений з нічого. А Джордж Смут, який керує групою, сказав: «Ми виявили докази появи Всесвіту». Він також додав, що бути свідком таких відкриттів все одно, що бачити Бога.

І все ж таки, не всі вчені визнають, що у Всесвіту було початок, або момент створення. Вони щосили намагаються знайти альтернативні теорії появи Всесвіту.