Без насіння життя на Землі було б зовсім іншим. Не хочеться навіть думати про те, чим нам доводилося б харчуватися. Фрукти, овочі, злаки – ми втратили б більшу частину здорової та смачної їжі.
Вважається, що рослини, які розмножуються за допомогою насіння, з’явилися на нашій планеті 360 мільйонів років тому. Цей «винахід», без жодного перебільшення, став одним з найчудовіших «винаходів» природи.
Потрапляючи в організм, насіння проходить через травну систему, виводиться назовні, після чого опиняється в живильному для себе середовищі і проростає. Однак кожен, хто бачив, як крізь тріщини в асфальті пробиваються кульбаби та інші травинки зі стеблами, чудово розуміє, що насіння здатне прорости в найнеможливіших місцях. Чому шлунок людини чи будь-якої іншої живої істоти має бути винятком із цієї ймовірності?
У 2008 році ізраїльським ученим вдалося успішно проростити насіння фінікової пальми віком близько 2000 років, так що ж заважає зійти всередині нас свіжим, повним життєвих сил крупинкам?
Щоб відповісти на це питання, треба освіжити знання, отримані у школі. Зокрема, про те, як проростає насіння і як працює травна система тварин.
Насіння може помітно відрізнятися одне від одного за розміром, часом розвитку та іншими характеристиками, але більша їх частина має універсальні загальні властивості. Воно, зокрема, захищає своє нутро міцною оболонкою та містить поживні речовини, необхідні рослині для самостійного зростання та формування кореневої системи. Все насіння поступово вбирає вологу і починає проростати за сприятливих для себе умов. Воно потребує кисню та комфортної температури. Деяким навіть необхідне сонячне світло.
Тепер про шлунок
Процеси вживання та перероблення їжі складаються з кількох цікавих етапів, але у цьому випадку досить згадати про те, що їжу всередині названого органу зустрічає багатий асортимент ферментів, кислот та соків. Ці сполуки покликані розщепити все з’їдене. М’язові скорочення іноді струшують їжу, що знаходиться в шлунку, щоб вона перетравлювалася за можливістю рівномірно.
Як тільки перероблення закінчується, залишковий матеріал виводиться назовні. Загалом, шлунок – це дуже витривалий орган, здатний працювати навіть у неідеальних умовах. Усім нам, напевно, доводилося їсти щось незручне, а потім мучитися з ним. Але шлунок майже завжди витримує навантаження і позбавляється всього, що ми в нього необережно запихаємо.
У будь-якому випадку, насіння, багате на поживні речовини, є важливою частиною людського раціону. У нас це не так виразно виражено, але інші види загалом встановили з ним симбіотичні відносини. Зокрема, птахи, які із задоволенням їдять ягоди, перелітають на значну відстань та звільняються від насіння, дозволяючи тим самим освоювати нові території.
Нічого подібного не було б, якби, припустимо, цятки, що покривають полуницю, мали властивість проростати всередині споживачів цієї чудової ягоди. Шлункове середовище надто негостинне. Тут немає умов, потрібних для розвитку насіння, та й прорости воно просто не встигне: раніше покине шлунок природним шляхом.
У багатьох країнах світу існують легенди про те, що насіння може проростати з тіл мертвих тварин, але наукового підтвердження ці страшилки досі не отримали.
Таким чином, ми можемо не побоюватися того, що у нас усередині виросте кавун, огірок або та ж полуниця. Що б нам не говорили у дитинстві бабусі та тітоньки. Інша справа, що історія медицини знає прецеденти, коли насіння проростало в більш сприятливому для себе середовищі всередині людського тіла. Наприклад, у легенях. Відповідне повідомлення у пресі з’явилося у 2010 році. Втім, пораду «не вдихати насіння» давати не варто. По-перше, вона звучить надто безглуздо. По-друге, всі знають, що цього краще не робити.
-
-
-
-
