Приблизно з другої половини ХХ століття хімічна галузь почала швидко розвиватися. Сьогодні практично будь-який виробник їжі може надати своїй продукції будь-які смаки та запахи, а при необхідності посилити вже наявні.
Найпоширенішою харчовою добавкою сьогодні є глутамат натрію, що згадується у складі як E621. Він застосовується в м’ясній промисловості, а також додається в спеції, чіпси, майонези, сири та продукти швидкого харчування.
Вважають, що він з’явився в США і поступово перебрався на український ринок. А за часів СРСР, нібито, таких добавок зовсім не існувало і люди харчувалися лише натуральними продуктами. Все було справді так, правда до 1970-х років – глутамат натрію з’явився і в складі радянських продуктів, але деякий час про це ніхто не згадувався.
Глутамат натрію почав використовуватись у СРСР дуже давно, але спочатку про це мало хто знав
Що таке глутамат натрію?
Глутамат натрію – це харчова добавка, яка за своїм хімічним складом – сіль глутамінової кислоти. У свою чергу, глютамінова кислота є амінокислотою, яка потрібна для правильної роботи людського організму. Вона бере участь у виробленні білків, підтримує імунну систему та грає велику роль у функціонуванні шлунково-кишкового тракту.
Як харчова добавка він згадується як E621. Глутамат натрію потрібен для підвищення привабливості продуктів – він має смак умамі, який у східній кухні вважається характерним для високобілкових речовин і виділяється на самостійний, п’ятий смак. Вперше глутамат натрію був отриманий японським хіміком Ікедою Кікунае в 1907 році. З того часу він почав активно використовуватися в азіатській кухні, а потім і в усьому світі.
Японський хімік Ікеда Кікунае
Харчові добавки в СРСР
Попри поширену думку, глутамат натрію прийшов у СРСР не зі США і навіть не з азіатських країн. Він проникнув з Югославії і почав застосовуватися у продукції без згадки у складі. Насамперед він з’явився у м’ясних продуктах, бо через дефіцит якість сировини різко знизилася – смак ковбаси та інших виробів треба було якось покращувати.
Лікарська ковбаса в СРСР
Глутамат натрію з’явився у складі продуктів лише у 1980-ті роки. Радянські люди не надто лякалися нової речовини у складі – якщо вона є, отже, так потрібна. Але зміну смаку продуктів помітили багато і, як правило, завдяки «лікарській ковбасі». Спочатку ця ковбаса виготовлялася за рецептом комбінату імені А. І. Мікояна і складалася з натуральних продуктів – вона призначалася для лікувального харчування хворим з ознаками наслідків перенесеного голодування. Лікарську ковбасу багато хто любив, але після появи харчової добавки її смак став іншим. Але мало хто пов’язував зміни з появою глутамату натрію – багато хто просто помічав факт того, що смак зіпсувався.
Користь глутамату натрію
Якщо вірити інформації з відкритих джерел, глутамат натрію міститься у багатьох натуральних продуктах харчування на кшталт сиру, морської капусти тощо. У деяких джерелах говориться, що він допомагає виробляти гастрин, важливий для роботи кишечника. Також йдеться про те, що він зміцнює імунітет і допомагає впоратися із захворюваннями центральної нервової системи.
Глутамат натрію часто використовується в азіатській кухні
Радянський біохімік Олексій Покровський навіть радив вживати глутамат натрію у чистому вигляді – дорослим та дітям по 0,5 та 1,5 грама на добу відповідно. За його словами, ця добавка добре впливає на рецептори та внутрішні органи, а також допомагає позбутися стресу. Звичайно ж, у чистому вигляді вживати цю добавку не варто, тому що глутамат натрію має і шкідливі властивості.
Радянський хімік Олексій Покровський
Шкода глутамату натрію
Знову ж таки, якщо вірити відкритим джерелам, при частому вживанні, глутамат натрію може стати провокатором наступних проблем зі здоров’ям:
- часті головні болі;
- виникнення алергії;
- підвищення ризику ожиріння;
- розвиток хвороб шлунково-кишкового тракту;
- порушення ритму серцебиття;
- слабкість організму.
При цьому, від глутамату натрію вже не сховатися – він є майже у всіх продуктах.
