“Здається, ми можемо підтримувати зв’язок приблизно зі 150 друзями, включаючи членів сім’ї”, – говорить в статті Healthline Робін Данбар, британський антрополог та еволюційний психолог, професор кафедри експериментальної психології Оксфордського університету. Йдеться саме про тих, з ким ви можете підтримувати стосунки більш-менш регулярно.
Ліміт визначений розміром нашого мозку, говорить Данбар, на честь якого ввели спеціальний термін “число Данбара”. Просканувавши активність різних зон мозку у піддослідних, дослідники виявили, що кількість друзів у нас (неважливо, офлайн чи онлайн) залежить від розміру неокортексу, так званої «нової кори» — частини мозку, яка пов’язана з процесами сну, пам’яті, навчання та стосунків ( повна роль неокортексу до кінця ще не вивчена).
Формально “число Данбара” лежить у широкому діапазоні – від 100 до 230, але умовно приймається значення 150. У числа, крім дослідницької бази, є цілком зрозуміле обґрунтування – середній розмір традиційних сіл знаходиться в цих межах. Розміри неолітичних поселень теж становили близько 200 осіб (неоліт – період в історії людства, що почався приблизно 9500 років до нашої ери і змінився мідним віком близько 5000 років до нашої ери).
Робін Данбар стверджує, що міцність стосунків з іншими людьми корелює з часом, який ми на них витрачаємо. Параметри дружби у нас трохи відрізняються. 150 людей можна розбити на «кола» — близьке коло спілкування, широке і таке інше.
За словами вченого, ми повинні взаємодіяти з 5 найближчими людьми не рідше одного разу на тиждень, з колом з 15 найкращих друзів – не рідше одного разу на місяць і хоча б раз на рік з рештою друзів зі 150. Виняток – родичі, для збереження кревних зв’язків зазвичай потрібно менше часу.
Мати у друзях більше 150 людей безглуздо, вважають вчені: «Ми займаємося самообманом. Можна підписатися на будь-яку кількість людей, але це не зробить їх друзями. Ми підписуємось на тих, кого раніше вважали б просто знайомими».
