Ще в школі на уроці географії нас вчили, що в центрі Землі температура така сама, як на поверхні Сонця. Також ми знаємо, що в центрі нашої планети знаходиться залізне ядро, оточене зовнішнім рідким ядром. Але звідки це відомо?
Внутрішня будова Землі
Давайте спочатку розберемося, що саме ми знаємо про внутрішню будову нашої планети. Верхній та найтонший шар Землі – земна кора. Загалом, виділяють материкову та океанічну земну кору. Вони відрізняються своїм складом, будовою та іншими характеристиками. Найтовстіша саме материкова кора і в областях гороутворення її товщина досягає 75 км. Океанічна кора, на відміну материкової, набагато тонше всього 5-10 км.
Наступним шаром Землі є мантія. Кордоном між земною корою та мантією є поверхня Мохоровичіча. На відміну від Земної кори мантія тягнеться до глибини 2900 кілометрів, що робить її найтовстішим шаром нашої планети. Мантія поділена на дві частини: зовнішня та внутрішня мантія. Звичайно, чим глибше ми поринаємо, тим більше стає тиск, тому в нижній мантії, наприклад, він досягає близько 1,4 мільйона атмосфер. Температура в нижніх шарах мантії теж досягає великих значень – 2500 ° C (градусів Цельсія). В основному мантія багата силікатними породами, великою кількістю заліза та магнію.
Розрив Гутенберга розділяє мантію та зовнішнє ядро нашої планети. Рідке зовнішнє ядро має товщину близько 2200 кілометрів. Воно омиває тверде внутрішнє ядро, що складається із залізонікелевого сплаву з іншими домішками. Температура там досягає 6000 ° C (градусів Цельсія), що близько до температури на поверхні Сонця.
Звідки ми знаємо внутрішню будову Землі?
Внутрішню будову нашої планети ми можемо “побачити” побічно, використовуючи сейсмічні хвилі від землетрусів, що відбуваються на Землі. Коли відбувається сильний землетрус, він вивільняє багато енергії як механічних хвиль. Частина цих хвиль проходять через всю планету майже так, як ультразвукові хвилі проходять через тіло людини під час УЗД.
Сейсмічні хвилі.
Всередині Землі є області з різною щільністю і складом, і коли сейсмічні хвилі проходять через такі області, вони викривляються, розсіюються і відбиваються від них, відлуння цих хвиль, що реєструється чутливими приладами по всій поверхні Землі, повідомляє вченим інформацію про те, як хвилі подорожували по Землі і з чим стикалися, так само як УЗД повідомляє про стан внутрішніх органів: їхню форму та щільність.
Звичайно, не всі землетруси досить сильні, щоб змусити хвилі пройти крізь всю планету, але коли відбувається досить сильний землетрус, всі сейсмологи по всьому світу вивчають його та діляться своєю інформацією.
Також вивчаючи гравітаційне поле Землі, ми можемо дізнатися, де в надрах землі більша щільність, а де менша; досліджуючи магнітне поле нашої планети, ми змогли дізнатися, що внутрішнє ядро металеве, а отже, проводить електрику і може підтримувати магнітне поле – тому ми знаємо, що це має бути залізо або суміш залізо-нікелю.
В результаті завдяки вивченню сейсмічних хвиль, гравітаційного поля Землі та його магнітосфери ми дізнаємося досить докладну інформацію про внутрішню будову нашої планети. Хоча нові відкриття в даній сфері робляться регулярно і багато нам ще доведеться дізнатися.
