Суворі документи про війну іноді відкривають про неї жахливу правду навіть дохідливіше, ніж трагічні спогади очевидців.
Дослідники вирішили порівняти архівні свідоцтва про норми продовольства у радянських та фашистських таборах для полонених.
Реальні документи показали страшну картину.
Як годували полонених з іншого боку від лінії фронту? Чи була різниця у меню радянського та фашистського табору?
Фашистський табір
Узаконені норми продовольства для радянських полонених у фашистських таборах було вперше встановлено наказом Головнокомандування сухопутних сил Вермахту в жовтні 1941 року, коли зима примусила фашистське керівництво задуматися про економію продовольства.
Радянські солдати та офіцери за цим документом ставилися у набагато гірші умови порівняно з полоненими та ув’язненими з інших країн. Вермахт у наказі мотивує це тим, що СРСР не приєднався в 1929 до пакту про гуманне утримання полонених, а значить з радянськими людьми не варто і церемонитися.
Раціон радянських військовополонених
Отже, за цим документом дорослому чоловікові в таборі в перерахунку на добу потрібно було трохи більше 300 г хліба, 29 г м’яса, 9 г жирів і шматочки цукру вагою 32 г.
Більше нічого! Жодних овочів і круп, не кажучи вже про інші продукти. І ця норма діяла лише за умови виконання важких робіт.
На легшій праці норми були значно нижчі. Наприклад, хліба давали лише 214 грам.
У лазареті давали трохи картоплі та пару ложок штучного меду.
Наказ від жовтня 1941 року наголошував, що якщо продовольство військовополонених з інших країн через дефіцит продуктів буде зменшено, то радянським солдатам належить пайку ще урізати.
Роздача їжі в Освенцимі
За нормами калорійності на той час виходило, що полонений в кращому випадку міг спожити лише 850 ккал щодня, при нормі для дорослого чоловіка мінімум 2800.
Полонені були приречені на виснаження за кілька місяців.
А як були справи в радянських таборах?
Німці у радянському полоні
Звісно, різносолами балувати у радянському полоні нікого не збиралися. Але в червні 1941 року директива ВЕО/133 для таборів НКВС встановлювала для полонених зовсім відмінні від фашистських норми харчування. І вимагала їхнього неухильного дотримання!
Раціон у радянських таборах
На добу було передбачено 600 грам хліба, 40 грам м’яса, 120 – риби, 600 – картоплі чи інших овочів, 20 – олії, 90 – крупи і навіть спеції з томат-пюре та сурогат чаю. Разом – близько 2500 ккал. Не курорт, звичайно. На такому пайку дорослий чоловік на тяжкій праці відчуватиме сильну втому та схудне. Але виснаження йому не загрожує.
Ті, хто здався в полон добровільно і видужуючим, належала невелика добавка хліба. Директива ВЕО/133 навіть передбачала трохи махорки, сірники та шматок мила на місяць.
Трапеза у такому таборі
За суворої радянської дисципліни можна припустити, що ці харчі полонені отримували в таборах НКВС.
Милосердя чи пропаганда?
Можна припустити, що таке досить гуманне на той час ставлення до полонених було продиктовано пропагандистськими цілями. Тобто особисто Сталін та СРСР за рахунок такого харчування хотіли здаватися в очах світової громадськості білими та пухнастими. Але є два АЛЕ!
По-перше, директива ВЕО/133 була розіслана до таборів на самому початку війни. Коли було ще неможливо передбачити, чи в майбутньому буде можливість і необхідність доводити комусь свою гуманність. І норми продовольства полонених навіть у найважчі періоди під час боїв під Сталінградом знижували лише на 200 грам хліба. Так, полонених активно використовували на важких роботах, зокрема – на будівництві. Але їх при цьому годували «за нормою».
По-друге, директива ВЕО/133 тривалий час була засекречена, що явно не в’яжеться з цілями пропаганди.
-
-
-
-
