Чи правда, що озоновий шар зменшується і чим це загрожує?
Питання досить цікаве, тому в цій статті ми дамо докладну відповідь на нього, а також дізнаємося, що буде з Землею, якщо озоновий шар все ж таки зникне повністю.
Як і коли утворився озоновий шар?
Озоновий шар оточує Землю та знаходиться на висоті від 15 до 30 кілометрів над її поверхнею. На різних широтах Землі озоновий шар розташований на різних рівнях. Наприклад, у тропіках – на висоті 25-30 кілометрів, а на полярному колі – від 15 кілометрів.
Озоновий шар, як можна здогадатися, заповнений озоном газом, також відомим як трикисень. Він утворюється, коли молекули звичайного кисню О2 розщеплюються під дією сонячного випромінювання на два вільні атоми, що зв’язуються з іншими молекулами кисню, утворюючи молекули озону О3.
Вчені припускають, що цей щит утворився близько 850-1850 мільйонів років тому. На їхню думку, саме процес утворення озонового шару дозволив мікроорганізмам піднятися з дна океану і вийти на сушу.
Озонові дірки в Антарктиді.
Озонова діра – це не “дірка” у прямому сенсі, тобто вона не має чіткого контуру. Це загальне абстрактне визначення, у якому мається на увазі зниження концентрації озону в озоновому шарі. Найчастіше таку діру помічають в Антарктиді, але чому?
Утворення озонової діри над Антарктидою обумовлене дуже низькими температурами, мінімальною кількістю сонячного світла, шкідливими хімічними речовинами, які руйнують озоновий шар, а також полярними вихорами.
Стратосферні полярні вихори над південним полюсом разом із низькими температурами протягом тривалого проміжку часу сприяють утворенню великої області полярних стратосферних хмар та перебігу хімічних процесів, які також руйнують озоновий шар.
Чому зменшується озоновий шар?
Діяльність людини призводить до великої кількості викидів галогенних газів, що містять атоми хлору та брому. Ці викиди при взаємодії з озоном призводять до його руйнації. При цьому існує думка, що джерела галогенів, що зменшують концентрацію озону в озоновому шарі, мають природніший характер, ніж антропогенний. Також після підписання Монреальського протоколу викиди людством галогенів поступово знижуються.
Крім цього, фреони, що використовуються як холодоагент, також досягають стратосфери і руйнують молекули озону, однак їх внесок не настільки значний, і у зв’язку з дією все того ж Монреальського протоколу викиди фреонів зараз зведені до мінімуму.
Що станеться, якщо озоновий шар все ж таки зникне?
Оскільки озоновий шар захищає живі організми від надмірного УФ-випромінювання, то зникнення озонового шару призведе до руйнування молекул ДНК, що призведе до порушення поділу клітин у тварин і людей, мутацій, раку шкіри, катаракти, ослаблення імунної системи та інших захворювань. Крім того, живі організми отримуватимуть сильні сонячні опіки через лічені секунди перебування під прямим сонячним промінням.
Саме тому, через кілька днів після зникнення озонового шару багато рослин загинуть. Без рослин усі харчові ланцюжки зруйнуються. Травоїдні тварини голодуватимуть, а з їхньою загибеллю у всеїдних та м’ясоїдних тварин також пропаде джерело їжі, що призведе до повсюдного вимирання всіх видів. Життя стане можливим лише в глибинах океану або під землею.
